ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/4519/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2018 у справі
за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" до Міністерства оборони України про стягнення 578 133,02 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У квітні 2018 року Дочірнє підприємство Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (далі - ДП ДК "Укрспецекспорт") звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України в якому просило стягнути з відповідача на його користь 534 685,66 грн інфляційних втрат та 43 447,36 грн - 3 % річних.
1.2. В обґрунтування своїх вимог ДП ДК "Укрспецекспорт" зазначало про те, що рішенням Господарського суду м. Києва від 20.05.2015 у справі № 910/9237/15, яке набрало законної сили 01.09.2015, стягнуто з Міністерства оборони України на його користь 3 055 546,61 грн боргу, яке відповідачем виконано лише 05.10.2015, що відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для стягнення з нього інфляційних втрат та 3 % річних за період з 16.04.2015 по 05.10.2015.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. 27.10.2014 між Міністерством оборони України (замовник) та ДП ДК "Укрспецекспорт" (постачальник) було укладено договір № 342/2/10-Д-87 про закупівлю за державні кошти, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити у 2014 році замовнику вироби за номенклатурою, у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у Специфікації, що є невід`ємною частиною договору, а замовник - прийняти та оплатити такі вироби на умовах та у визначені договором строки.
2.2. У зв`язку з порушенням Міністерством оборони України договірних зобов`язань в частині оплати поставлених йому ДП ДК "Укрспецекспорт" виробів, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 у справі №910/9237/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2015, стягнуто з Міністерства оборони України на користь ДП ДК "Укрспецекспорт" 3 055 546,61 грн основного боргу.
2.3. 08.06.2015 Господарським судом міста Києва видано наказ на виконання вказаного рішення № 910/9237/15.
2.4. Згідно з вимогами частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
2.5. 05.10.2015 Державною казначейського службою України на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 у справі № 910/9237/15 здійснено перерахування грошових коштів на банківський рахунок ДП ДК "Укрспецекспорт", що підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від 04.04.2018 №153-00/827 про зарахування на поточний рахунок позивача 05.10.2015 грошових кошті в сумі 3 116 657,54 грн з призначенням платежу: "стягнення згідно наказу Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 у справі № 910/9237/15".
3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського м. Києва від 21.06.2018 (суддя Джарти В.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 (колегія суддів: Зубець Л.П., Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.), позов задоволено частково. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ДП ДК "Укрспецекспорт" 94 347,99 грн інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовлено.
Судові рішення в частині часткового задоволення позову про стягнення 94 347,99 грн інфляційних втрат мотивовані посиланнями на обґрунтованість заявлених вимог за період з 16.04.2015 по 04.10.2015, оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не підлягає включенню в період нарахування інфляційних втрат.
Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення 3 % річних у сумі 43 447,36 грн, суди попередніх інстанцій виходили з того, що пунктом 7.3.3 договору про закупівлю за державні кошти № 342/2/10-Д-87, укладеного між сторонами 27.10.2014, сторонами договору на підставі пункту 2 статті 625 ЦК України та пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено інший розмір відсотків - 0 (нуль) відсотків.
4. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги
4.1. У касаційній скарзі Міністерство оборони України, посилається на порушення судами попередніх інстанцій вимог частини 4 статті 48 Бюджетного кодексу України та зазначає, що судами не враховано, що заборгованість у сумі 3 055 546,61 грн не є бюджетною, тому сплата нарахованих на цю суму боргу інфляційних втрат за договором, укладеним у 2014 році за рахунок видатків, виділених Міністерству оборони України у 2018 році неможлива, в зв`язку з чим просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ДП ДК "Укрспецекспорт" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та зазначає, що господарські суди повно і всебічно з`ясували всі обставини справи і надали їм належну правову оцінку.
6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.2. Положеннями статті 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
6.3. Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України врегульовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
6.4. Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
6.5. Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за час прострочення.