ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/18384/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.
за участю секретаря судового засідання - помічника судді Кузьміної О.М.
за участю: представника АТ "Альфа-Банк" - адвоката Суічмезова Р.В., ОСОБА_1 та її представника - адвоката Даніліна А.Ю., ліквідатора Українського консорціуму "Екосорб" - арбітражного керуючого Ковалко Г.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 щодо скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 27.12.2018 в частині визнання за Українським консорціумом "Екосорб" права власності на об`єкт житлової нерухомості/квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1
за позовом ліквідатора Українського консорціуму "Екосорб" арбітражного керуючого Ковалко Г.І.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна група"
про визнання права власності
в межах справи №910/18384/15
за заявою Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж"
до Українського консорціуму "Екосорб"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 порушено провадження у справі № 910/18384/15 про банкрутство Українського консорціуму "Екосорб".
Постановою Господарського суду міста Києва від 02.03.2017 у справі №910/18384/15 Український консорціум "Екосорб" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Ковалко Г.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2018 у справі №910/18384/15 (суддя Пасько М.В.) позов ліквідатора Українського консорціуму "Екосорб" - арбітражного керуючого Ковалко Г.І. про визнання права власності, заявлений в межах справи № 910/18384/15 задоволено.
Визнано за Українським консорціумом "Екосорб" право власності на об`єкти житлової нерухомості/квартири розташовані за адресою:
- АДРЕСА_2 ;
- АДРЕСА_3 ;
- АДРЕСА_1 ;
- АДРЕСА_4 ;
- АДРЕСА_5 ;
- АДРЕСА_6 ;
- АДРЕСА_7 ;
- АДРЕСА_8 ;
- АДРЕСА_9 .
Постановою Північного апеляційного господарський суду від 26.03.2019 (колегія суддів: Верховець А.А. - головуючий, Доманська М.Л., Отрюх Б.В.):
- ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.12.2018 у справі №910/18384/15 скасовано в частині визнання за Українським консорціумом "Екосорб" права власності на об`єкт житлової нерухомості/квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
- в цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено ліквідатору Українського консорціуму "Екосорб" арбітражному керуючому Ковалко Г.І. у задоволенні позовних вимог про визнання права власності за Українським консорціумом "Екосорб" на об`єкт житлової нерухомості/квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, АТ "Альфа-Банк" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 в частині скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 27.12.2018 щодо визнання права власності на квартиру АДРЕСА_10 ; ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.12.2018 у справі №910/18384/15 залишити без змін.
Підставами для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги АТ "Альфа-Банк" посилається на те, що, задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції мне звернув уваги, що на підтвердження прав власності на спірну квартиру апелянтом не було надано жодних належних та допустимих доказів погашення/пред`явлення до погашення облігацій емітента, зокрема, копію довідки про стан рахунку в цінних паперах емітента.
За твердженням заявника касаційної скарги, умови переходу права власності на квартиру АДРЕСА_10, викладені у Інформації про випуск облігацій, Договорі № 2-036-КЛ про бронювання квартири № АДРЕСА_11 та нормативних актах, що регулюють обіг облігацій, ОСОБА_1 належним чином виконані не були, і щодо термінів погашення, і щодо процедури погашення облігацій.
При цьому, АТ "Альфа-Банк" зазначає, що Акт пред`явлення до погашення облігацій від 18.11.2009, відповідно до якого власник надав на погашення, а емітент прийняв до погашення пакет цінних паперів безпроцентних облігацій, випущених в бездокументарній формі, передбачених згідно з договором купівлі-продажу облігацій № 2-036-КЛ від 10.07.2006 не відповідає дійсності, оскільки за офіційною інформацією Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку погашення облігацій УК "Екосорб" серії "С", взагалі не відбулось.
Крім того в скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державної реєстрації.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
АТ "Альфа-Банк" у касаційній скарзі наголошує, що ОСОБА_1, отримавши свідоцтво про право власності від 03.10.2012, до останнього часу не зареєструвала право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно, в силу закону, право власності на квартиру АДРЕСА_10 у ОСОБА_1 не виникло, а тому не може бути порушеним.
Водночас, АТ "Альфа-Банк" вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга ОСОБА_1, є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягала задоволенню апеляційним судом.
Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду Касаційного господарського суду від 10.04.2019 для розгляду справи № 910/18384/15 за касаційною скаргою АТ "Альфа-Банк" визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Білоуса В.В., Жукова С.В.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 910/18384/15 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Альфа-Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 щодо скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 27.12.2018 в частині визнання за Українським консорціумом "Екосорб" права власності на об`єкт житлової нерухомості/квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; розгляд справи за касаційною скаргою призначено у відкритому судовому засіданні на 20.06.2019 на 09 год. 50 хв.
В судовому засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 20.06.2019 оголошувалась перерва до 16.07.2019, 09:55.
Відзиви на касаційну скаргу від учасників провадження у даній справі до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходили.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників АТ "Альфа-Банк", який підтримав касаційну скаргу, ОСОБА_1, її представника та ліквідатора Українського консорціуму "Екосорб" - арбітражного керуючого Ковалко Г.І., які заперечили проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Провадження у даній справі про банкрутство Українського консорціуму "Екосорб" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).
Предметом даного судового розгляду в межах справи про банкрутство Українського консорціуму "Екосорб" є вимоги ліквідатора - арбітражного керуючого Ковалко Г.І. про визнання за боржником права власності, зокрема, на об`єкт житлової нерухомості/квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх вимог, ліквідатор банкрута зазначила, що в ході здійснення ліквідаційної процедури було з`ясовано, що Український консорціум "Екосорб" та ТОВ "Протасів яр" є замовниками-забудовниками житлових будинків на перетині АДРЕСА_12 (надалі - Об`єкт) (згідно Договору №01/287 про передачу функцій замовника-забудовника від 02.04.2004 укладеного між ДПІ "Дніпроверф" (Інститут), ТОВ "Протасів яр" (Компанія) та ТОВ УК "Екосорб" (Консорціум).
Відповідно до п. 1.1. Договору №01/287 Інститут передає, а Компанія та Консорціум приймають на себе функції замовника-забудовника у обсягах та порядку, що визначені умовами цього Договору та відповідають Положенню "Про замовника-забудовника (єдиного замовника, дирекції підприємства, що будується) і технічний нагляд", затвердженого Постановою Держбуду СРСР від 02.02.88, №16 для досягнення наступної спільної господарської мети: проектування, будівництво, введення в експлуатацію та передача на баланс експлуатаційним організаціям житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення, підземною автостоянкою, інженерними мережами та спорудами на перетині АДРЕСА_12.
Відповідно до п. 2.1. Компанія та Консорціум, в рахунок виконання функцій замовника-забудовника, зокрема здійснення фінансування будівництва Об`єкту, здійснення до початку будівництва відселення мешканців з будинків за адресою: АДРЕСА_12, в установленому порядку. Після введення Об`єкту в експлуатацію, набувають майнових прав на збудований Об`єкт, у обсягах та пропорціях, які визначаються окремим договором про пайову участь у будівництві, що укладається між Сторонами.
Пунк 2.4. Договору передбачає, зокрема, що Сторони набувають майнових прав на Об`єкт в обсягах (пропорціях), визначених додатковим договором про пайову участь у будівництві Об`єкту.
Згідно п. 3.3.2. Договору Консорціум самостійно, або із залучених коштів третіх юридичних та фізичних осіб, бере на себе зобов`язання з оплати робіт по реалізації Проекту. У тому числі витрат, які пов`язані з компенсацією Інституту оплати оренди земельної ділянки, яка відведена у встановленому порядку для забудови і спорудження Об`єкту будівництва, на період будівництва; компенсувати Інституту 70% вартості робіт по створенню науково-технічної продукції: робіт по проектуванню та влаштуванню фундаментів Об`єкту, що будується в безпосередній близькості до існуючого житлового будинку по АДРЕСА_13 ; виконанням будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт. За окремою угодою; оплатою будівельних матеріалів, конструкцій. Інженерного обладнання та транспортних витрат; введення Об`єкту в експлуатацію та передачею Об`єкту на баланс експлуатаційним організаціям; вирішенням питань, пов`язаних з залученням в порядку пайової участі у будівництві Об`єкта грошових коштів юридичних та/або фізичних осіб відповідно до укладених договорів; оформленням у встановленому порядку права власності на житлові та нежитлові приміщення, побудовані за рахунок коштів, залучених від третіх осіб (фізичних та юридичних), а також передачі їм правовстановлюючих документів на означені приміщення.
З огляду на викладене, на думку ліквідатора банкрута, ТОВ УК "Екосорб" та ТОВ "Протасів яр", як замовники-забудовники об`єктів розташованих на перетині АДРЕСА_12, є власниками новостворених площ у пропорції: ТОВ "Протасів яр" - 30%, а УК "Екосорб" - 70%.
Згідно додаткової угоди №1 до Договору №01/287 про передачу функцій замовника-забудовника від 02.04.2004, ТОВ "Протасів яр" було замінено на ТОВ "Будівельна інвестиційна група" (Відповідач).
Житлові будинки по АДРЕСА_17. АДРЕСА_15 ) було введено в експлуатацію в 2011-2014 роках.
Згідно протоколу розподілу житлових та нежитлових приміщень у житловому будинку на АДРЕСА_14 (друга черга) від 15.08.2011 за УК "Екосорб" закріплено: житлові приміщення НОМЕР_1, а всього 37 квартир загальною площею 3.694,3 м2.
Після розподілу площ, житлові та нежитлові приміщення розташовані по АДРЕСА_14, які було закріплено за УК "Екосорб" та профінансовані інвесторами було передано інвесторам, а інші реалізовано покупцям.
На дату позову незареєстрованою залишилась, зокрема, квартира АДРЕСА_10 , що за твердженнями ліквідатора, свідчить про те, що квартира не передана інвестору, а відповідно перебуває у власності УК "Екосорб" та має входити до ліквідаційної маси банкрута, за рахунок якого повинні погашатись вимоги кредиторів боржника.
На підтвердження своїх доводів ліквідатором боржника було надано до суду наступні документи: акти готовності об`єкта до експлуатації від 01.09.2011; сертифікати відповідності закінченого будівництвом об`єкта; протоколи розподілу житлових та нежитлових приміщень у житлових будинках; Договір №01/287 про передачу функцій замовника-забудовника від 02.04.2004; додаткову угоду №1 до Договору №01/287 про передачу функцій замовника-забудовника від 02.04.2004; договір оренди земельної ділянки від 21.03.2005; документи на земельні ділянки; розподільчі баланси ТОВ "Будівельна інвестиційна група" від 29.10.2009; списки інвесторів за кошти яких збудовано квартири в будинку по АДРЕСА_16 ; інформаційні довідки КП Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" щодо набуття права власності на спірне нерухоме майно.
За таких обставин, посилаючись на ненадання ТОВ "Будівельна інвестиційна група" документів щодо розподілу площ в будинку по АДРЕСА_12, керуючись ст. 392 ЦК України, ліквідатор - арбітражний керуючий Ковалко Г.І. просила суд визнати за УК "Екосорб" право власності на об`єкт житлової нерухомості/квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалюючи рішення про визнання права власності на спірний об`єкт житлової нерухомості/квартири за УК "Екосорб", суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що УК "Екосорб" є власником збудованого майна.
Апеляційний суд дійшов протилежного висновку та відмовив ліквідатору УК "Екосорб" - арбітражному керуючому Ковалко Г.І. у задоволенні позовних вимог про визнання права власності за УК "Екосорб" на об`єкт житлової нерухомості/квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
За висновком апеляційного суду, суд першої інстанції, в порушення норм чинного законодавства, не дослідив та не надав оцінку наявному в матеріалах справи списку інвесторів, за кошти яких збудовано квартири в будинку по АДРЕСА_14 та не встановив, чи не будуть порушуватись ухваленим ним рішенням права осіб (інвесторів), не залучених до участі у справі.
При цьому, відмовляючи ліквідатору УК "Екосорб" у задоволенні позовних вимог про визнання права власності за боржником на спірну квартиру, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем було обрано невірний спосіб захисту порушених прав.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно статті 13 Конвенції "Про захист прав і основоположних свобод людини", кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.