ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/2506/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
за участю секретаря судового засідання - Лихошерст І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фермерського господарства "Зибарєвих"
про прийняття додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат
за позовом Фермерського господарства "Зибарєвих"
до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Чернігівська районна державна адміністрація Запорізької області
про визнання поновленим договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Верховного Суду від 28.03.2019 у складі колегії суддів Мачульський Г.М. - головуючий, Кушнір І.В., Краснов Є.В. касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області залишено без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі Господарського суду Запорізької області №908/2506/17, залишено без змін.
До прийняття Верховним Судом постанови від 28.03.2019, Фермерським господарством "Зибарєвих" 14.03.2019 подано до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, у якому, окрім іншого, просило в порядку, передбаченому статтями 123, 126, 129, 315 Господарського процесуального кодексу України, здійснити розподіл судових витрат здійснених на професійну правничу допомогу. При цьому позивачем зазначено, що копії документів на підтвердження здійснення витрат буде надано пізніше.
02.04.2019 Фермерське господарство "Зибарєвих" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про прийняття додаткового рішення у цій справі, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, що складаються із судових витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2019 вказану заяву було залишено без розгляду та повернуто її заявнику, оскільки останнім не подано відповідних доказів протягом строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
12.06.2019 засобами поштового зв`язку Фермерське господарство "Зибарєвих" повторно звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про прийняття додаткового рішення, яким просило вирішити питання про розподіл судових витрат, що складаються із судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 500,00 грн.
03.07.2019 Верховним Судом скеровано запит до Господарського суду Запорізької області про витребування справи №908/2506/17, яка надійшла на адресу суду касаційної інстанції 09.07.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2019 заяву Фермерського господарства "Зибарєвих" про прийняття додаткового рішення призначено до розгляду у судовому засіданні.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Дослідивши заяву позивача про розподіл судових витрат понесених на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, судова колегія вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Положеннями частини 1 статті 1 зазначеного Закону договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з приписами статті 30 наведеного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ч. 1). Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ч. 2). При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За приписами частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.