Постанова
Іменем України
18 липня 2019 року
м. Київ
справа № 461/7153/16-ц
провадження № 61-27902св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідачі: Львівська міська рада, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області,
треті особи: Головне управління Національної поліції України у Львівській області, Міністерство внутрішніх справ України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 27 січня 2017 року в складі судді Стрельбицького В. В. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 15 травня 2017 року в складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, треті особи: Головне управління Національної поліції України у Львівській області, Міністерство внутрішніх справ України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що він є пенсіонером МВС з січня 2009 року, статус інваліда війни - ветерана війни отримав з 12 січня 2009 року. На квартирному обліку у Львівській міській раді перебуває з 25 січня 2006 року за № 21633, у списку для позачергового надання житла - з 12 березня 2009 року за № 1511 (інвалід війни 3 групи), у списку для першочергового надання житла - з 13 березня 2015 року за № 6468 (багатодітна сім`я).
На неодноразові звернення до відповідних органів протягом 2010-2016 років відповідачі письмово повідомляли, що поліпшення його житлових умов можливе при виділенні додаткових коштів з бюджету.
Вважав, що бездіяльність відповідачів щодо незабезпечення його та членів його сім`ї житлом є протиправною, такою, що порушує положення статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статті 46 ЖК Української РСР.
ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву, у якій просить визнати протиправною бездіяльність ГУ МВС України у Львівській області та Львівської міської ради, яка полягає у незабезпеченні його житлом у строк, що передбачений пунктом 18 частини 1 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" та зобов`язати Львівську міську раду у встановленому чинним законодавством порядку вирішити питання щодо забезпечення його та членів його сім`ї позачергово благоустроєним житлом, яке за розміром і санітарними умовами відповідає статтям 48, 50 ЖК Української РСР відповідно до положень пункту 18 частини 1 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" з урахуванням переважного права на одержання житла як особи, що має статус інваліда 3 групи - ветерана війни і перебуває в списках Львівської міської ради на позачергове поліпшення житлових умов.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 27 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 15 травня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, яка полягає у незабезпеченні ОСОБА_1 житлом у строк, передбачений пунктом 18 частини 1 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту".
Зобов`язано Львівську міську раду повторно розглянути питання щодо забезпечення ОСОБА_1 та членів його сім`ї позачергово благоустроєним житлом, яке за розміром і санітарними умовами відповідає статтям 48, 50 ЖК Української РСР відповідно до вимог пункту 18 частини 1 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту".
У решті позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що позивач неодноразово звертався до відповідачів щодо поліпшення його житлових умов, однак ГУ МВС України у Львівській області належним чином не відреагувало, обмежились лише письмовими відписками. Львівська міська рада в межах наданих їй повноважень вживала заходів для вирішення питання щодо поліпшення житлових умов позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить ухвалені в справі судові рішення в частині відмови у визнанні протиправною бездіяльності Львівської міської ради скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом не взято до уваги, що на квартирному обліку у Львівській міській раді позивач перебуває з 25 січня 2006 року за № 21633, у списку для позачергового надання житла - з 12 березня 2009 року за № 1511 (інвалід війни 3 групи), у списку для першочергового надання житла - з 13 березня 2015 року за № 6468 (багатодітна сім`я).
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Львівська міська рада не здійснила належного контролю за станом квартирного обліку та додержанням житлового законодавства щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1, замовником якого було Львівське міське управління МВС України у Львівській області, дозвіл на будівництво виданий 14 лютого 2008 року за № 35-08.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу" він користується спеціальною пільгою на отримання житла. Ця норма зобов`язує орган, який здійснює забезпечення житловою площею, забезпечити житлом інваліда війни протягом двох років з дня взяття його на квартирний облік.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу 04 червня 2019 року передано судді Петрову Є. В.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_1 є пенсіонером МВС з січня 2009 року, статус інваліда війни - ветерана війни отримав з 12 січня 2009 року та має на утриманні багатодітну сім`ю.
Згідно з довідкою від 25 лютого 2016 року № 2501/32, виданою Управлінням житлового господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, ОСОБА_1 перебуває квартирному обліку з 08 вересня 2006 року за № 21633, у списку для першочергового надання житла - з 13 березня 2015 року за № 6468 як багатодітна сім`я, у списку для позачергового надання житла - з 12 березня 2009 року за № 1511 як інвалід війни 3 групи.