Постанова
Іменем України
17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 757/151/18
провадження № 61-10845св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач 1 - ОСОБА_1,
позивач 2 - ОСОБА_2,
відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду м. Києва у складі судді Таргоній Д. О. від 08 травня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з указаним позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" (далі - ПАТ КБ "Надра"), у якому ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача кошти за договором банківського вкладу № 1959947 у валюті разом з нарахованими відсотками у розмірі 4 384,29 Євро; ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача кошти за договором банківського вкладу № 1959945 у валюті у розмірі 6 642,94 дол. США та кошти за договором банківського вкладу № №1959935 у валюті у розмірі 10 232,50 Євро.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що на час звернення позивачів до суду у ПАТ КБ "Надра" було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, ніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 08 травня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року відмовлено з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року недоліки апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усунуто не було, доказів на підтвердження дати отримання повного тексту рішення місцевого суду позивачами не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У червні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просять скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
Касаційна скарга мотивована тим, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року було отримано позивачами лише 11 березня 2019 року, що підтверджується рекомендованим листом, який після повернення відправнику повинен бути долучений до матеріалів справи. Частиною другою статті 354 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має справо на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення, і подання будь-яких інших доказів на підтвердження поважності пропуску такого строку ЦПК України не передбачає. Посилання апеляційного суду на відсутність клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження є безпідставним, оскільки таке подавалось позивачами разом із апеляційною скаргою, що підтверджується описом вкладенням у рекомендований лист.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
Відзив до суду касаційної інстанції не подано.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 757/151/18 з Шевченківського районного суду м. Києва.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ КБ "Надра" про стягнення коштів призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З матеріалів справи вбачається, що без участі позивачів 19 листопада 2018 року Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено рішення, відомості про отримання копій якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без руху з наданням строку для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та уточнення вимог апеляційної скарги.
Постановляючи ухвалу від 17 квітня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційний суд виходив з того, що повний текст рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року складено 03 грудня 2018 року, проте позивачі звернулись до суду з апеляційною скаргою лише 05 квітня 2019 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 354 ЦПК України, не порушуючи питання про його поновлення.
Разом з цим, у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 05 квітня 2019 року, подана одночасно з апеляційною скаргою, зареєстрована 09 квітня 2019 року за вх. № 33234, у якій позивачі просять поновити строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року, посилаючись на те, що копія оскаржуваного рішення отримана ними лише 11 березня 2019 року.
Крім того, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надіслали уточнену редакцію касаційної скарги та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2018 року, у якій повторно вказували на отримання ними рішення місцевого суду лише 11 березня 2019 року та просили поновити строк на апеляційне оскарження. У надісланій заяві на усунення недоліків позивачі посилались на те, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження вже подавалась до апеляційного суду разом із апеляційною скаргою від 05 квітня 2019 року, проте Київським апеляційним судом розглянута не була.