ПОСТАНОВА
Іменем України
22 липня 2019 року
Київ
справа №814/1918/16
адміністративне провадження №К/9901/24105/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року (головуючий суддя: Біоносенко В.В.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2017 року (головуючий суддя: Запорожан Д.В., судді: Романішин В.Л., Шляхтицький О.І.)
у справі № 814/1918/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому, із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
1) визнати протиправними та скасувати наказ від 15 серпня 2016 №435 о/с відповідача, відповідно до якого позивача звільнено з органів Національної поліції;
2) визнати протиправним та скасувати наказ від 31 серпня 2016 року № 242 о/с відповідача, яким реалізовано дисциплінарне стягнення та звільнено позивача зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію України";
3) поновити позивача на посаді інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Врадіївського відділу поліції ГУ Національної поліції у Миколаївській області;
4) стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Позивач вказує, що службове розслідування, висновки якого стали підставою для його звільнення, провели без повідомлення та залучення позивача. Тому таке розслідування проведено не об`єктивно. Крім того позивач зазначає, що оспорюваний наказ містить висновки, які не відповідають дійності. Отже, наказ про звільнення є протиправним.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 17 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2017 року, у задоволенні позову відмовив.
Судові рішення мотивовані правомірністю оспорюваних позивачем наказів про звільнення та відповідність виду дисциплінарного стягнення тяжкості дисциплінарного проступку. Ці висновки суди зробили з огляду на встановлення фактів загибелі 9 осіб внаслідок, у тому числі, дисциплінарного проступку позивача.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм статей 163 та 206 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Аргументи позивача зводяться до того, що суди не врахували ступінь вини інших учасників подій, за яких позивача було притягнено до дисциплінарної відповідальності. Також вказує, що суди не врахували його доводів та наданих ним доказів. Позивач вважає, що до нього був застосований надто суворий вид дисциплінарного стягнення, що відповідач провів службове розслідування без його участі, порушивши його права. Позивач зазначає, що 13 серпня 2016 року було 2 дорожньо-транспортні пригоди (далі - "ДТП") за участю двох та п`яти транспортних засобів, які він мав оформлювати; звільнення проїзної частини було покладено на водіїв та власників транспортних засобів; що він доповідав керівнику про знаходження автомобіля учасника ДТП DAF на проїзній частині, а також що працівники Кривоозерського відділу поліції тричі виїжджали на місце ДТП після його оформлення позивачем і повинні були прибрати автомобіля DAF з проїзної частини. Крім того, позивач послався на ухвалу Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 12 березня 2018 року у кримінальній справі № 479/108/17 (№ 1-кп/479/3/18), якою визнано винним у вчиненні ДТП, яке стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, саме водія Opel Vivaro - пасажири якого загинули у цьому ДТП.
У запереченні на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги. Заперечення обґрунтоване правильністю вирішення спору судами попередніх інстанцій із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує, що обов`язок забезпечення безпеки руху лежав на позивачеві й він не повинен був його перекладати на водія вантажного автомобіля - учасника ДТП. Вказує, що за проведеним службовим розслідуванням була встановлена вина позивача, крім вини водіїв-учасників ДТП. Посилається на порушення позивачем вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, статті 18 і пункту 2 статті 36 Закону України "Про національну поліцію". Відповідач вказує про значний суспільний резонанс цієї справи й настання тяжких наслідків - загибелі 9 громадян унаслідок цього ДТП. Вказує, що вина учасників ДТП не виключає вини позивача у скоєнні дисциплінарного проступку, а також, на наявність пояснень позивача у матеріалах службового розслідування.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач проходив службу в органах Національної поліції України на посаді інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Врадіївського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, та має спеціальне звання старший лейтенант поліції.
Наказом відповідача від 15 серпня 2016 №435 о/с "Про покарання працівників Кривоозерського відділення поліції Врадіївського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області" позивача звільнено з органів Національної поліції України за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Підставою звільнення вказано вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, у частині неналежного дотримання норм професійної та службової етики, особистій безвідповідальності та недисциплінованості, нехтуванні основними обов`язками поліцейського, передбаченими статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", не виконані пункту 3.1.11 розділу ІІІ Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення громадян про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, пункту 2 статті 36 Закону України "Про Національну поліцію" у частині невиконання обмежень при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю та здоров`ю людей, руху автотранспорту на окремих ділянках вулиць та автомобільних доріг, шляхом огородження місця ДТП відповідними дорожніми знаками та позначками, ігноруванням вимог статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" щодо виконання основної функції поліції - підтримання публічної безпеки і порядку, порушенні присяги працівників поліції, у частині дотримання вимог Конституції України щодо обов`язку держави захищати життя людини, що призвело до підриву авторитету, престижу та довіри до Національної поліції України у цілому, а також набуття значного суспільного резонансу, настання тяжких наслідків та загибелі 9 громадян.
Наказом начальника ГУНП в Миколаївської області від 31 серпня 2016 року "По особовому складу" позивача звільнено зі служби в поліції.
Вказані накази були прийняті за наслідками проведеного службового розслідування. У його межах встановлено, що 12 серпня 2015 року після оформлення дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) на 291 км автодороги Київ-Одеса позивач разом із іншим працівником Врадіївського відділу поліції направилися для оформлення іншої ДТП. При цьому, на проїзній частині залишили автомобіль учасника ДТП - DAF, який не міг продовжити рух. Обов`язок забезпечення безпеки місця події позивач та його колега поклали на водія автомобіля DAF, встановивши знак аварійної зупинки. 13 серпня 2016 року у нічний час біля 02.29 відбулося зіткнення автомобіля Opel Vivaro з розташованим у правому ряду проїзної частини дороги нерухомим вантажним автомобілем DAF. Унаслідок цього ДТП загинуло 9 осіб (водій та пасажири автомобіля Opel).
Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.