Постанова
Іменем України
18 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 205/4020/16-к
Провадження № 51 - 1290 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Слободян О.М.,
прокурора Гаврилюка С.М.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040690000067 від 07 січня 2016 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, військовослужбовця Збройних Сил України, раніше не судимого,
за ст. 121 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката
Бондаренка О.Г. на вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від
05 липня 2018 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 121 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з 29 лютого
2016 року.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України ОСОБА_1 у строк покарання зараховано попереднє ув`язнення з 29 лютого 2016 року по 05 липня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2
80 646 гривень 19 копійок на відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 гривень моральної шкоди.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він
07 січня 2016 року приблизно о 00 годин 40 хвилин біля будинку № 15 по
вул. Гідропарковій у м. Дніпропетровську зустрів раніше незнайомого йому
ОСОБА_3 та, реалізовуючи свій раптово виниклий умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, тримаючи ніж в правій руці, умисно завдав
йому один удар зазначеним ножем в область живота, заподіявши тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких, небезпечних для життя в момент заподіяння, що спричинили смерть ОСОБА_3 .
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою прокурора в частині зарахування у строк покарання попереднього ув`язнення змінено, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бондаренка О.Г. залишено без задоволення.
На підставі ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону від 26 листопада
2015 року № 838-VIIІ зараховано ОСОБА_1 у строк покарання попереднє ув`язнення з 29 лютого 2016 року по 23 січня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
У решті зазначений вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Бондаренко О.Г. в інтересах засудженого
ОСОБА_1 , даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1, а кримінальне провадження закрити, оскільки не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_1 в суді і вичерпані можливості їх отримати. Вважає вирок суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, оскільки судом дана неправильна оцінка всім доказам та не перевірено алібі ОСОБА_1 . Звертає увагу на те, що слідчий виконав вимоги ст. 290 КПК України без відповідного доручення прокурора, стороні захисту не були відкриті речові докази, а саме електронні носії інформації. Указує на порушення підслідності та вважає, що дане кримінальне провадження віднесено до підслідності слідчих військової прокуратури та процесуальне керівництво відповідно мало здійснюватися військовою прокуратурою. Звертає увагу на відсутність у матеріалах кримінального провадження постанови керівника прокуратури про визначення групи прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів у зазначеному кримінальному провадженні, а тому повідомлення про підозру, виконання вимог ст. 290 КПК України та затвердження обвинувального акту здійснено не уповноваженими прокурором і слідчим. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені порушення та його рішення не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Заперечень на касаційну скаргу захисника Бондаренка О.Г. від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу захисника необґрунтованою та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.
Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 та доведеності його вини у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть ОСОБА_3, суд обґрунтовано послався, у тому числі, на: показання потерпілої ОСОБА_2, яка підтвердила факт смерті її чоловіка ОСОБА_3 від ножового поранення в живіт, а також повідомила, що 07 січня 2016 року о 01 годині ОСОБА_4 привів її чоловіка додому та показав на ньому рану, вона одразу викликала швидку медичну допомогу, ОСОБА_4 їй повідомив, що вони зустрічалися з ОСОБА_1, який нічого не пояснюючи вдарив її чоловіка ножем у живіт, про такі обставини 18 січня 2016 року їй також повідомив чоловік, коли його перевели з реанімації до хірургічного відділення; показання свідка ОСОБА_5, який був очевидцем подій, про обставини завдання ОСОБА_1 удару ножем у живіт ОСОБА_3 ; показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що 06 січня 2016 року за місцем їх проживання ОСОБА_1 показував їм саморобний ніж; дані, які містяться в протоколах огляду місця події від 16 лютого 2016 року та огляду трупа від 12 лютого 2016 року; висновок судово-медичної експертизи від 26 лютого 2016 року № 283-42-Е про кількість, характер, локалізацію та тяжкість виявлених на тілі ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.
Суд безпосередньо дослідив та оцінив дані, які містяться в протоколі слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4, в ході якого він показав обставини, за яких ОСОБА_1 завдав удар ножем ОСОБА_3 . Згідно з висновком додаткової судово-медичної експертизи від 27 квітня 2016 року № 283/242-Е тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черева могло утворитися за обставин, зазначених свідком ОСОБА_4 під час слідчого експерименту.
Судом також перевірено версію захисту про наявність у ОСОБА_1 алібі, яку судом спростовано як показаннями свідка ОСОБА_5, так і даними, які містяться у відомостях, наданих оператором мобільного зв`язку "Life" щодо переміщення мобільного терміналу відповідно до дії базових станцій мобільного зв`язку про те, що номер НОМЕР_1, який використовував ОСОБА_1, до 01 години 13 хвилин 07 січня 2016 року знаходився в зоні дії базових станцій у м. Дніпропетровську по вул. Братів Трофимових, 56 та пров. Штурманський, 3, та до 10 січня 2016 року знаходився в зоні дії базових станцій у м. Дніпропетровську, а в смт. Черкаське з`явився 10 січня 2016 року о 18 годині 48 хвилин.