Постанова
Іменем України
17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 752/3933/18
провадження № 51-63км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І. А.,
прокурора Сингаївської А. О.,
захисника Лісового К. К.,
виправданої ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 9 жовтня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100010008979, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ), зареєстрованої в цьому АДРЕСА_2 ), раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватою та виправдано у зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК. Вирішено питання про речові докази.
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалась у порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, за таких обставин.
23 вересня 2017 року близько 11:30 ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем марки "Форд Фієста" (державний номерний знак НОМЕР_1 ), рухаючись по сухому, чистому асфальтобетонному дорожньому покриттю проїзної частини вул. Л. Толстого з боку вул. Вєтрова в напрямку вул. Саксаганського в м. Києві зі швидкістю приблизно 5 км/год., при здійсненні лівого повороту до будинку № 43 на вул. Л. Толстого у м. Києві, порушила вимоги п. "б" 2.3, п. 10.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), виявила неуважність, перед зміною напрямку руху не переконалася, що це буде безпечно і не створить перешкоди або небезпеки для інших учасників руху та, виїхавши у крайню ліву смугу зустрічного напрямку, лівою передньою бічною частиною автомобіля зіткнулась з велосипедистом ОСОБА_2, який, рухаючись на велосипеді "Romet" у попутному з нею напрямку, здійснював маневр обгону автомобіля ОСОБА_1 Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) велосипедист ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
Київський апеляційний суд ухвалою від 9 жовтня 2018 року залишив вирок місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, які її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор указує на те, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, усупереч вимогам ст. 94 КПК необґрунтовано не взяв до уваги та відкинув докази сторони обвинувачення, а саме висновок експерта від 26 січня 2018 року № 12-1/2758, відповідно до якого порушення водієм автомобіля "Ford Fiesta" (державний номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 вимог п. "б" 2.3, п. 10.1 ПДР перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням ДТП та її наслідками, а також показання судового експерта Прокопчука А. А., який підтвердив свої висновки у вищевказаній експертизі, та як наслідок необґрунтовано виправдав ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК. Апеляційний суд на вказані порушення, допущені судом першої інстанції, про які зазначав прокурор в апеляційній скарзі, всупереч вимогам ст. 419 КПК не звернув уваги, не дав їм належної оцінки та необґрунтовано залишив вирок районного суду без зміни.
На касаційну скаргу виправдана ОСОБА_1 подала письмові заперечення, в яких, наводячи аргументи, зазначає про безпідставність касаційних вимог прокурора та про законність судових рішень, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні його скарги.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор не підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення, вважала ухвалу апеляційного суду законною та обґрунтованою.
Виправдана ОСОБА_1 та її захисник Лісовий К. К. заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора, просили рішення апеляційного суду залишити без змін.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
На будь-яких інших підставах, зокрема через невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту розгляду, суд касаційної інстанції не вправі приймати рішення про скасування чи зміну оскаржених судових рішень, а при здійсненні перегляду виходить з обставин, установлених судами нижчого рівня.
Як убачається зі змісту касаційної скарги прокурора, суть наведених у них доводів фактично зводиться до неналежної оцінки доказів судами першої та апеляційної інстанцій, що, по суті, стосується невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі статтями 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Доводи, наведені у касаційній скарзі прокурора, про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, які призвели до безпідставного виправдання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК, є необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 374 КПК передбачено, що мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред`явленого особі та визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, виходячи з яких, суд відкидає докази обвинувачення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
В силу ч. 3 ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.