Постанова
іменем України
17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 201/602/18
провадження № 51-1073км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Мазура М.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Піх Ю.Г.,
захисника Євстафʼєвої І.К.,
потерпілої ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000001324, за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кадика Луганської області, жителя АДРЕСА_1 ), такого, що не має судимостей, відповідно до ст. 89 КК,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
За вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 8 травня 2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_2 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення за період із 2 грудня 2017 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Провадження за цивільним позовом потерпілої ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 майнової шкоди закрито, цивільний позов у частині стягнення моральної шкоди залишено без розгляду.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 2 грудня 2017 року близько 17:15, керуючи у стані алкогольного сп`яніння технічно справним автомобілем "DAF CF75" (д.нз. НОМЕР_1 ), рухався зі швидкістю не менше ніж 82 км/год. із перевищенням допустимої швидкості в населеному пункті, тобто вище ніж 60 км/год., по проїжджій частині вул. Набережна Перемоги, що проходить по території Соборного району м. Дніпра Дніпропетровської області, з боку Південного мосту в напрямку вул. Космічної, маючи об`єктивну можливість при необмеженій видимості та оглядовості завчасно виявити на смузі свого руху перешкоду у вигляді пішохода ОСОБА_3, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували негайно виконувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), проявляючи злочинну самовпевненість, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного на проїзній частині дорожньою розміткою 1.14.3 ПДР, нехтуючи перевагою пішохода, який перетинав проїзну частину вул. Набережна Перемога по пішохідному переходу з права наліво відносно напрямку руху автомобіля "DAF CF75", грубо порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, п.п. "б" п. 2.3, п.п. "а" п. 2.9, 12.4 ПДР, унаслідок чого в районі будинку № 128 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, завдавши їй смертельної травми.
Апеляційний суд вироком від 12 грудня 2018 року апеляційну скаргу представника потерпілої задовольнив частково, апеляційну скаргу прокурора задовольнив, скасував вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_2 покарання, ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_4 просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_2 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що призначене ОСОБА_2 апеляційним судом основне покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років не відповідає тяжкості кримінального правопорушення, особі засудженого та є занадто м`яким. Мотивує свою скаргу тим, що апеляційний суд не дав належної оцінки тому, що ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, сів за кермо, рухався в межах населеного пункту з перевищенням дозволеної швидкості на 22 км/год, знехтував перевагою пішохода ОСОБА_3, яка рухалася по нерегульованому пішохідному переходу, здійснив на неї наїзд, унаслідок чого вона отримала тяжкі тілесні ушкодження та загинула на місці.
Крім того, апеляційним судом не враховано того, що заподіяну злочином матеріальну шкоду засудженим ОСОБА_2 відшкодовано не безпосередньо після ДТП, а лише перед ухваленням судом першої інстанції вироку, не виявив жодної турботи щодо питання організації поховання померлої потерпілої, вибачення у ОСОБА_1 вперше попросив незадовго до судових дебатів.
На вказану касаційну скаргу захисник Євстафʼєва І.К. в інтересах засудженого ОСОБА_2 та засудженийподали заперечення, в яких просили вирок апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілої - без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
Потерпіла підтримала подану касаційну скаргу, а прокурор та захисник заперечували проти задоволення касаційної скарги потерпілої.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК у касаційній скарзі потерпілою не оспорюються.