ПОСТАНОВА
Іменем України
22 липня 2019 року
Київ
справа №813/80/14
адміністративне провадження №К/9901/1128/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року (суддя: Демя`новський Г.С.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року (судді: Онишкевич Т.В., Іщук Л.П., Сапіга В.П.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України, третя особа - Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог- державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Львівської митниці Міндоходів у Львівській області щодо ненарахування, необчислення та несплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із виплаченої йому заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 1 травня 2008 року по 31 серпня 2011 року;
- зобов`язати Львівську митницю Міндоходів у Львівській області нарахувати, обчислити та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із виплаченої йому заробітної плати за час вимушеного прогулу, з помісячним її відображенням в первинному бухгалтерському та персоніфікованому обліках за період з 1 травня 2008 року по 31 серпня 2011 року та подати відповідні скориговані дані до системи персоніфікованого обліку Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, відобразивши помісячно суми нарахованої та виплаченої йому заробітної плати за час вимушеного прогулу з 1 травня 2008 року по 31 серпня 2011 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Визнано дії Львівської митниці Міндоходів щодо ненарахування, необчислення та несплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із виплаченої позивачу заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 1 травня 2008 року по 31 серпня 2011 року неправомірними; зобов`язано Львівську митницю Міндоходів нарахувати, обчислити та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із виплаченої позивачу заробітної плати за час вимушеного прогулу, з помісячним її відображенням в первинному бухгалтерському та персоніфікованому обліках за період з 1 травня 2008 року по 31 серпня 2011 року та подати відповідні скориговані дані до системи персоніфікованого обліку Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, відобразивши суми нарахованої та виплаченої йому заробітної плати за час вимушеного прогулу з 1 травня 2008 року по 31 серпня 2011 року помісячно.
На переконання судів попередніх інстанцій, Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року, № 2464-VI та Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV прямо вказують на наявність у відповідача законодавчо передбаченого обов`язку здійснювати нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивача у разі виплати середньої заробітної плати за вимушений прогул за рішенням суду із відображенням його нарахування за кожним календарним місяцем і календарним роком та подачею таких відомості у відповідній звітності до територіального органу Пенсійного фонду.
Вказував на приписи частини п`ятої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" відповідно до яких, єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
При цьому наявність у відповідача будь-якого роз`яснення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області чи іншого органу Пенсійного фонду не може бути підставою для звільнення Митниці від виконання обов`язків, передбачених законом, а посилання Митниці на те, що відповідні суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виплачені позивачу у складі середнього заробітку за час вимушеного прогулу на виконання судового рішення не свідчать про те, що дана обставина звільняє відповідача від обов`язку їх сплати на користь відповідного органу Пенсійного фонду.
Зазначена позиція була підтримана Одеським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Львівська митниця Державної фіскальної служби України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Скаргу обґрунтовує тим, що у випадках примусового виконання рішень суду щодо стягнення зарплати на користь працівника за час вимушеного прогулу держвиконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання судового рішення у спосіб і в порядку, що визначені виконавчим документом, а отже, і рішенням суду. При цьому нарахування податків, зборів та інших платежів на суми стягнутої заробітної плати працівника Законом України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 р. № 1404-VІІІ не передбачено.
В той же час, Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Таким чином, суми заробітної плати, стягнуті за рішенням суду на користь працівника згідно з виконавчим листом, не є базою нарахування єдиного внеску.
При цьому вказували на лист Пенсійного фонду у Львівській області від 27 січня 2012 року № 1070/04-25 яким Львівській митниці надано роз`яснення, що на суми заробітної плати, стягнуті державною виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника згідно із виконавчим листом єдиний внесок не нараховується та відповідно у звітності не відображається.
Позиція інших учасників справи
Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.
Рух касаційної скарги
Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України ухвалою від 31 липня 2015 року відкрив касаційне провадження на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 рок.
15 березня 2018 року касаційні скарги передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Білоус О.В., (судді) Желтобрюх І.Л., Шарапа В.М.
За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Загороднюк А.Г. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Соколова В.М.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року по справі № 2а-3924/11/1370 з Митниці на користь позивача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з травня 2008 року по 31 серпня 2011 року в сумі 47 720 грн.
26 лютого 2012 року до Митниці надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 32292630 про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 1 травня 2008 року по 31 серпня 2011 року.
На її виконання у травні 2012 року позивачу нарахований середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 47 720,00 грн. та утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 7 897,80 грн., однак єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування митницею не нараховувався та не сплачувався.
Предметом спірних правовідносин є дії Львівської митниці Міндоходів щодо ненарахування, необчислення та несплата єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із виплаченою ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 1 травня 2008 року по 31 серпня 2011 року на підставі виконавчого документу.
Не погоджуючись з такими діями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону №2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) ЄВ (далі - також єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; застрахована особа це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.