ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/12812/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Буну Ірини Костянтинівни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меролекс І К" та Фізичної особи-підприємця Буну Ірини Костянтинівни до Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" про стягнення 240 501,93 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Меролекс І К" (далі - ТОВ "Меролекс І К") та Фізична особа-підприємець Буну Ірина Костянтинівна (далі - ФОП Буну І.К. ) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" (далі - ПАТ "Банк "Український капітал") про стягнення 68 714,84 грн на користь ТОВ "Меролекс І К" і 171 787,09 грн на користь ФОП Буну І.К.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на те, що у зв`язку із встановленням у рішенні Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 у справі № 910/22488/16, яке набрало законної сили, факту нікчемності договорів оренди від 01.05.2015 №№ 01-05/15 нежитлових приміщень АДРЕСА_7 , укладених між позивачами та фізичною особою ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), за які позивачі сплачували оренду плату до червня 2018 року, у відповідача як нового власника цих нежитлових приміщень виник обов`язок повернути позивачам грошові кошти, сплачені йому за період із грудня 2015 року по червень 2018 року на виконання умов нікчемних договорів оренди та відшкодувати збитки у вигляді інфляційних втрат.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. 01.05.2015 між ОСОБА_3 (орендодавець) і ТОВ "Меролекс і К" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 01-05/15, за умовами якого орендодавець зобов`язався надати орендарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 49,8 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
2.2. 01.05.2015 між ОСОБА_3 (орендодавець) і ФОП Буну І.К. (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 01-05/15, за умовами якого, з урахуванням додатку від 01.06.2015 № 1 до цього договору, орендодавець зобов`язався надати орендарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 198,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.
2.3. 21.12.2015 ПАТ "Банк "Український капітал" звернулося до ФОП Буну І.К. і ТОВ "Меролекс і К" із листами-вимогами № 2077 та № 2078 відповідно, у яких зазначило про набуття банком 24.06.2015 права власності на орендовані позивачами приміщення та відповідно переходом до нього права орендодавця на отримання орендної плати за договорами оренди нежитлових приміщень від 01.05.2015 №№ 01-05/15, в зв`язку з чим наголосило на необхідності сплати орендної плати за грудень 2015 року на рахунок банку.
2.4. Позивачі з грудня 2015 року по червень 2018 року сплачували на користь ПАТ "Банк "Український капітал" кошти за користування орендованими приміщеннями, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (т. 1, а.с. 49-110).
2.5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 у справі № 910/22488/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018, зобов`язано ФОП Буну І.К. та ТОВ "Меролекс і К" звільнити нежитлові приміщення НОМЕР_1, загальною площею 251,6 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .
Зазначеним судовим рішенням встановлено, що: "Враховуючи те, що договори оренди від 01.05.2015 №№ 01-05/15 укладені між ОСОБА_3 та ФОП Буну І.К. і ТОВ "Меролекс і К" під час дії договору іпотеки та без згоди на те іпотекодержателя, вони є недійними в силу закону (нікчемними), тому визнання їх недійсними в судовому порядку не вимагається.
Враховуючи те, що договірні відносини щодо оренди приміщень НОМЕР_2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 між ПАТ "Банк "Український капітал" та ФОП Буну І.К., ТОВ "Меролекс і К" відсутні, а останні користуються належними банку приміщеннями без достатніх на те правових підстав, господарський суд дійшов висновку про задоволення первісного позову в частині зобов`язання ФОП Буну І.К. та ТОВ "Меролекс і К" звільнити зазначені нежитлові приміщення."
2.6. Позивачі зверталися до відповідача із вимогами та претензією про повернення грошових коштів, сплачених за нікчемними договорами оренди №№ 01-05/15, доказів реагування позивача на які матеріали справи не містять (т. 1, а.с. 136-150).
3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 (суддя Кирилюк Т.Ю.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 (колегія суддів: Чорногуз М.Г., Хрипун О.О., Агрикова О.В.), у задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивовані посиланнями на відсутність у позивачів права на повернення сплачених ними грошових коштів у порядку реституції з огляду на те, що відповідач не є стороною нікчемних договорів оренди №№ 01-05/15, орендодавцем за якими був попередній власник нерухомого майна - ОСОБА_3 . При зміні власника об`єкту нерухомості відповідач не міг стати стороною нікчемних договорів, оскільки останні перебували у цьому правовому статусі з моменту їх вчинення і не могли створювати такого правового наслідку як заміна сторони у зобов`язанні шляхом переходу до відповідача прав та обов`язків орендодавця за договорами оренди.
Крім того суди зазначили, що за результатами нікчемних правочинів, позивачами отримано матеріальне благо шляхом користування нерухомим об`єктом власності відповідача, натомість відповідач у цей же період часу отримував грошову компенсацію від позивачів за використання ними цього майна.
4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
4.1. У касаційній скарзі ФОП Буну І.К. посилається на порушення судами попередніх інстанцій положень статей 216, 770, 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з чим просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Банк "Український капітал", посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.