ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 917/1354/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
позивача: Антофій М. О. (довіреність № 57 від 10.07.2019),
відповідача: не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.04.2019
у складі колегії суддів: Білоусової Я. О. (головуючий), Пуль О. А., Тарасової І. В.
та рішення Господарського суду Полтавської області від 15.01.2019
у складі судді: Семчук О. С.
у справі за позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал"
до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"
про визнання недійсним правочину
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
1. Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" звернулося до Господарського суду Полтавської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання недійсним правочину - заяви Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" № 10-75/15775 від 26.10.2018 про зарахування зустрічних однорідних вимог.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що строк виконання на момент вчинення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог не настав.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.01.2019 у справі № 917/1354/18 відмовлено у задоволенні позову.
4. Рішення мотивоване тим, що позивач не навів жодних встановлених договором або законом підстав, які б перешкоджали (забороняли) зарахуванню зустрічних вимог викладених у спірній заяві відповідача № 10-75/15775 від 26.10.2018 про зарахування зустрічних однорідних вимог.
5. Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції було встановлено:
5.1. Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" надіслало на адресу Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" заяву № 10-75/15775 від 26.10.2018 про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої припиняються зобов`язання відповідача перед позивачем за послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 37 999,72 грн та з інфляційних нарахувань за прострочення виконання зобов`язань по сплаті за активну електричну енергію у сумі 37 999,72 грн, згідно наказу Господарського суду Полтавської області від 28.09.2009 № 13/91.
5.2. Позивач вважає, що дана заява не ґрунтується на вимогах діючого законодавства та підлягає визнанню недійсною, оскільки на момент її подання виконавчі дії за виконавчим провадженням № 48305346 щодо виконання наказу № 13/91 зупинено постановою органу ДВС від 27.04.2018, яка винесена на виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 15.02.2018 у справі № 13/91 (з урахуванням приписів п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження").
5.3. Враховуючи зупинення органом ДВС вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48305346 щодо виконання наказу № 13/91, позивач стверджує, що строк виконання за ним на момент подання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог не настав. Дана обставина виключає можливість зарахування вимог за наказом № 13/91, оскільки не можливе пред`явлення до зарахування вимоги за зобов`язанням, яке не підлягає виконанню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 у справі № 917/1354/18 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
7. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що скаржник помилково ототожнює поняття настання строку виконання зобов`язань, яке врегульовано положеннями цивільного законодавства, з зупиненням виконавчих дій в межах виконавчого провадження з підстав, які визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 15.01.2019 та постановою апеляційної інстанції від 11.04.2019 Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 917/1354/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Банаська О. О., суддів - Пєскова В. Г., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2019.
10. Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 917/1354/18 за касаційною скаргою Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал"; призначено розгляд справи на 11.07.2019.
11. 26.06.2019 до Верховного Суду від Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
12. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л. Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/1354/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2019.
13. Ухвалою від 11.07.2019 Верховний Суд прийняв справу № 917/1354/18 до провадження у новому складі судової колегії та вирішив здійснити розгляд касаційної скарги у встановлену раніше ухвалою від 11.06.2019 дату - 11.07.2019.
14. В засідання суду касаційної інстанції 11.07.2019 з`явився представник позивача, який надав пояснення у справі.
15. Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час та дату судового засідання сповіщений належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю уповноваженого представника відповідача.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал")
16. Скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
17. Скаржник доводить, що місцевим господарським судом не досліджено належним чином та не прийнято до уваги положення діючого законодавства, а саме ст.ст. 11, 16, 202, 509, 526, 601 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 203 Господарського кодексу України.
18. Також скаржник звертає увагу, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог не містить всіх необхідних ознак для її правомірності та законності (строк виконання за обома вимогами не настав). Зокрема відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 № 1730-VIII, з поміж іншого, передбачається списання сум інфляційних нарахувань, що робить недоцільним проведення зарахування вимог у рахунок погашення заборгованості за наказом суду.
Доводи відповідача
(Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго")
19. Відповідач зазначає, що зупинене виконавче провадження № 48305346 щодо виконання наказу № 13/91 стосується виключно примусового виконання рішення, а оскаржуваний правочин-заява про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог вчинений у відповідності до статті 203 Господарського кодексу України та статті 601 Цивільного кодексу України, оскільки на момент його вчинення між сторонами існували зустрічні грошові зобов`язання, строк виконання яких настав. Зупинене виконавче провадження не зупиняє наявності зобов`язання зі сплати грошових коштів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
20. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
А.2. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
21. За правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, згідно вимог ст. 601 Цивільного кодексу України, однак якщо ця угода суперечить вимогам чинного законодавства, то сторона має право звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав з позовом до суду про визнання її недійсною, з урахування ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Статтями 202, 203 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.
Відповідно до частин першої та другої статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.