1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



22 липня 2019 року

м. Київ



Справа № 909/374/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Кролевець О.А., Студенець В.І.,



розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника військового прокурора Західного регіону України



на рішення Господарського суду Івано-Франківської області

у складі судді Грица Ю.І.

від 11.09.2018 та

на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Галушко Н.А., Желіка М.Б., Орищин Г.В.

від 10.01.2019



за позовом заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області



до 1. Військової частини 1241 Національної Гвардії України, 2. Військової частини 3072 Національної Гвардії України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне підприємство "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс"

про відшкодування шкоди у розмірі 476 370, 43 грн.,



ІСТОРІЯ СПРАВИ



Короткий зміст позовних вимог



1. 08 травня 2018 року заступник військового прокурора Івано-Франківського гарнізону подав позовну заяву в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області (далі - Позивач) про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, в сумі 476370,43 грн.



2. Позовні вимоги прокурор обґрунтовує посиланням на положення статті 1166 Цивільного кодексу України та обставини заподіяння Військовою0 частиною 1241 Національної Гвардії України (далі - Відповідач-1) матеріальної шкоди державі внаслідок здійснення незаконної рубки дерев різних порід.



Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій



3. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.09.2018 у позові відмовлено.



4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 апеляційна скарга заступника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.



5. Судові рішення мотивовані тим, що заявник не надав доказів заподіяння збитків державі в заявленій сумі саме відповідачами, а також не довів факт заподіяння державі збитків внаслідок протиправних дій відповідачів, тобто наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки відповідача, збитків, безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини).



Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи



6. Заступник військового прокурора Західного регіону України подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.



7. Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій формально дослідили лише Акт перевірки від 13.03.2017 та Протокол огляду картографічних знімків земельної ділянки, однак не дослідили інші докази, які містяться у матеріалах справи, які у своїй сукупності підтверджують факт заподіяння матеріальної шкоди саме Відповідачем-1.



8. Скаржник також зазначає, що суд першої інстанції в порушення вимог частини 2 статті 48 Господарського процесуального кодексу України за відсутності правових підстав та належного обґрунтування залучив Відповідача-2 у якості співвідповідача.



9. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд. Позивач зазначає, що Актом перевірки від 13.03.2017 зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння та порушення природоохоронного законодавства, а саме незаконна рубка дерев на території лісового фонду Спеціалізованого лісомисливського науково-дослідного природно-заповідного господарства "Чорний ліс", тому такий документ може використовуватися в господарському провадженні як доказ.



10. Позивач наголошує, що при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, діє презумпція вини правопорушника. Тому позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні такої шкоди, а навпаки, саме відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні матеріальної шкоди.



11. Відповідач-1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, оскільки вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права.



12. Приватне підприємство "Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс" (далі - Третя особа) подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд. Третя особа вважає, що оскаржувані рішення прийняті за неповного з`ясування обставин справи, із порушенням норм матеріального та процесуального права.



13. Відповідач-2 відзив на касаційну скаргу Суду не подав.




СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ



14. За результатами проведеної Позивачем перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ПП СЛНДПЗГ "Чорний ліс" на території навчально-тренувального центру "Лисець", що проходила у період з 10.03.2017 до 13.03.2017, виявлена незаконна рубка 318 сироростучих та сухостійких дерев осики, граба звичайного, берези повислої, дубу звичайного, липи дрібнолистої, вільхи чорної, зрубаних орієнтовно в осінньо-зимовий період 2015-2016 років, про що складено Акт перевірки від 13.03.2017.



15. Розмір матеріальної шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у результати вказаної рубки становить 476 370,43 грн.



НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ



16. Конституція України



Стаття 13 частина 1

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.



Стаття 66

Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.



17. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"



Стаття 5. Об`єкти правової охорони навколишнього природного середовища

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.



Стаття 40. Додержання екологічних вимог при використанні природних ресурсів

Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог:

а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;

г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення;

д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;

є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.



Стаття 69. Особливості застосування цивільної відповідальності

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.



18. Лісовий кодекс України



Стаття 16. Право користування лісами

Право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.



Стаття 17. Постійне користування лісами

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи…

Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.



Стаття 18. Тимчасове користування лісами

Об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.

Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п`ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року.

Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Довгострокове тимчасове користування лісами приватної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок шляхом укладення між власником лісів та тимчасовим лісокористувачем договору, який підлягає реєстрації в органі виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства…


Стаття 19. Права та обов`язки постійних лісокористувачів

Постійні лісокористувачі зобов`язані:

1) забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку;

2) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;

3) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;

4) вести первинний облік лісів;

5) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель;

6) забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства;

8) забезпечувати безперешкодний доступ до об`єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування.

Законом можуть бути передбачені й інші права та обов`язки постійних лісокористувачів.



Стаття 20. Права та обов`язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування

Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов`язані:

1) приступати до використання лісів у строки, встановлені договором;

2) виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором;


................
Перейти до повного тексту