ПОСТАНОВА
Іменем України
19 липня 2019 року
Київ
справа №814/423/16
адміністративне провадження №К/9901/20218/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання дій протиправними, скасування наказу,
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 (суддя Гордієнко Т.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 (колегія суддів у складі: Домусчі С.Д., Коваль М.П., Кравець О.О.)
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (далі - відповідач-1, Ліквідаційна комісія УМВС України в Миколаївській області), Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач-2, ГУНП в Миколаївській області), в якому просила: визнати протиправними дії відповідачів при звільненні позивача за скороченням штату; скасувати наказ УМВС України в Миколаївській області від 06.01.2016 № 5 о/с "Про внесення змін до наказу УМВС України в Миколаївській області від 06.11.2015 № 325 о/с"; зобов`язати ГУНП в Миколаївській області поновити її на роботі у зв`язку з переведенням, відповідно до наказу УМВС України в Миколаївській області від 06.11.2015 № 325 о/с.
Позов мотивовано тим, що її звільнення є незаконним та не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона має переважне право залишитись на роботі, а саме: працює з 1994 року, має на утриманні малолітню доньку. Також, зазначає, що роботодавцем їй не запропоновувалась жодна посада.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 13.06.2016 позов задовольнив частково: визнав дії УМВС України в Миколаївській області при звільненні ОСОБА_1 за скороченням штату протиправними; скасував наказ від -6.01.2016 № 5 о/с "Про внесення змін до наказу УМВС України в Миколаївській області від 06.11.2015 № 325 о/с"; зобов`язав ГУНП в Миколаївській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" у Первомайському відділі поліції ГУНП в Миколаївській області та видати відповідний наказ з цього приводу. Присуджено на користь позивача судовий збір у сумі 826,80 грн., сплачений квитанцією від 28.03.2016 № 0.0.527933179.1 за рахунок бюджетних асигнувань УМВС України в Миколаївській області.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.11.2016 рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Судові рішення мотивовано тим, що УМВС України в Миколаївській області не була дотримана процедура по працевлаштуванню працівника ліквідованої установи ОСОБА_1, їй не були запропоновані посади, на які вона може бути призначена відповідно до своєї посади та фаху. Крім того, позивача звільнили в порушення частини третьої статті 184 КЗпП України без обов`язкового працевлаштування, оскільки позивач є одинокою матір`ю, яка виховує дитину віком до чотирнадцяти років.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ГУНП в Миколаївській області просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Зазначає, що приводом до зміни підстав звільнення було те, що у новоствореному органі Національної поліції були відсутні вільні посади, які можуть обіймати особи, що не мають спеціальних звань.
Крім того, зазначає, що судами не досліджено та не взято до уваги те, що позивач є пенсіонером внутрішніх справ та отримує соціальні щомісячні виплати у вигляді пенсії на себе та свою неповнолітню доньку. Отже, вважає, що позивач, працюючи на скороченій посаді державного службовця, мала додатковий дохід до пенсійних та соціальних виплат на дитину у вигляді заробітної плати.
Вважає, що для висновку про протиправність наказу УМВС України в Миколаївській області про звільнення позивача за скороченням штату у відповідності до частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) судом першої інстанції неправильно застосована стаття 184 КЗпП України, оскільки зазначена норма застосовується тільки у вигляді гарантій таким жінкам на випадок безробіття та відсутності коштів для утримання себе та дитини.
Також, вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що на ОСОБА_1 не поширюється дія Закону України "Про національну поліцію", оскільки вона перебувала на посаді державного службовця та не відносилась до особового складу органів внутрішніх справ.
Наголошує на тому, що суд не мав права поновлювати позивача на роботі на новоутвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому законом порядку. ОСОБА_1 на посади в ГУНП в Миколаївській області не призначалась, заяв від неї про призначення не надходило, заробітна плата позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Крім цього, відповідач-2 вважає, що суд безпідставно присудив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 на користь позивача судовий збір у сумі 826,80 грн., оскільки позивач не сплачував судовий збір за подачу позовної заяви.
Позиція інших учасників справи
Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
Рух касаційної скарги
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24.02.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016.
12.02.2018 вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 12.07.2019 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 з 1994 року працює в органах внутрішніх справ.
10.11.2014 наказом УМВС України в Миколаївській області № 291 о/с позивача призначено провідним спеціалістом сектору кадрового забезпечення Первомайського міського відділу та присвоєно 15 ранг державного службовця.
Наказом УМВС України в Миколаївській області від 06.11.2015 № 325 о/с, відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та згідно з пунктом 5 статті 36 КЗпП України звільнено за переведенням до Національної поліції, з 06.11.2015 по Первомайському міському відділу ОСОБА_1 . Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 06.11.2015.
Наказом УМВС України в Миколаївській області від 06.01.2016 № 5 о/с внесені зміни до наказу УМВС України в Миколаївській області від 06.11.2015 № 325 о/с в частині статті звільнення вважати звільненим: згідно з пунктом 8 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та пунктом 1 статті 40 КЗпП України ОСОБА_1, державного службовця 15 рангу, провідного спеціаліста сектору кадрового забезпечення Первомайського міського відділу звільнено у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці в тому числі ліквідації, скорочення чисельності або штату працівників, з 06.11.2015.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, чинній до 15.12.2017) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною третьою статті 2 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частиною третьою статті 184 КЗпП України передбачено, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Пунктом 8 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію Украйни" (далі - Закон № 580-VIII) передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Відповідно до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Згідно з пунктом 10 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIIІ працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції за переліком згідно з додатком та ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ за переліком згідно з додатком.
На виконання наказу МВС України від 06.11.2015 № 1388 прийнято наказ УМВС України в Миколаївській області від 06.11.2015 № 1425 про перелік змін у штатах УМВС України в Миколаївській області.
Наказом Національної поліції від 06.11.2015 № 6 затверджено тимчасові штати органів і підрозділів ГУНП.
Наказом ГУНП в Миколаївській області від 07.11.2015 № 4 затверджено тимчасові штати апарату, органів та підрозділів ГУНП в Миколаївській області, за якими в Первомайському відділу поліції передбачено три посади державного службовця - спеціаліста (юрисконсульта), спеціаліста сектора режимно-секретного забезпечення, спеціаліста сектора матеріально-технічного забезпечення.
При розгляді зазначеної адміністративної справи встановлено, що звільнення позивача відбулось без наявності на те законних підстав.
У відповідності до приписів пункту 9 розділу XI Закону № 580-VIІI працівник міліції, посада якого скорочується, може бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, одним із двох способів: шляхом видання наказу про призначення за його згодою або шляхом проходження конкурсу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 виявила бажання проходити службу в поліції шляхом подання заяви про прийняття її на службу до поліції на посаді юрисконсульта Первомайського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, проте на цій заяві начальник Первомайського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області поставив резолюцію про заперечення на призначення її на цю посаду, у зв`язку з відсутністю юридичної освіти.