ПОСТАНОВА
Іменем України
19 липня 2019 року
Київ
справа №823/128/16
касаційне провадження №К/9901/25140/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Корсунь-Шевченківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області та Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 (головуючий суддя - Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Шурко О.І.) у справі №823/128/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсуньрайагропостач" до Головного управління ДФС у Черкаській області, Корсунь-Шевченківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Корсуньрайагропостач" звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, Корсунь-Шевченківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.02.2016 №0000022200 та №0000032200.
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 14.03.2016 адміністративний позов залишив без задоволення.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 26.05.2016 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 скасував та ухвалив нову - про задоволення позовних вимог.
Корсунь-Шевченківська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області та Головне управління ДФС у Черкаській області звернулися до суду касаційної інстанції зі спільною касаційною скаргою, в якій просили скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14.03.2016.
В обґрунтування своїх вимог відповідачі посилаються на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункт 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, частини четвертої статті 72, статтей 11, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Черкаській області від 04.12.2015 №384 посадовими особами відповідачів проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсуньрайагропостач" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, результати якої оформлено актом від 19.01.2016 №2/23-00-22-0105/1/00908627.
На підставі зафіксованих в акті висновків про вчинення позивачем порушень пункту 138.2 статті 138, пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Корсунь-Шевченківською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Черкаській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.02.2016:
№ 0000022200 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 242610 грн., в тому числі: 194088 грн. основного платежу та 48522 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
№ 0000032200 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 142950 грн., в тому числі: в сумі 114360 грн. основного платежу та в сумі 28590 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Вчинення позивачем вищезазначених порушень вимог податкового законодавства, на думку відповідачів, полягає у неправомірному формуванні показників податкового обліку за наслідками господарських операцій щодо придбання нафтопродуктів у Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗУКРАЇНА-2020" на підставі договору від 28.05.2012 №2805 ГСМ/и.
Обґрунтовуючи свою позицію, органи доходів і зборів посилались на те, що участь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗУКРАЇНА-2020" в операціях з постачання нафтопродуктів позивачеві не підтверджується з огляду на системний характер недоліків первинних документів та аналіз специфіки договірних умов між сторонами. Крім того, наголошували на фіктивності контрагента позивача, що підтверджується судовим рішенням у кримінальній справі.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що господарські операції фіктивного підприємства не можуть бути легалізовані навіть на формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.
Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове - про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що складені на наслідками господарських операцій первинні документи відображають фактичне виконання договірних зобов`язань в межах господарської діяльності позивача (для подальшої реалізації). На момент здійснення господарських операцій (з 28.05.2012 по 28.02.2013) позивач та його задекларований контрагент були зареєстрованими платниками податку на додану вартість та мали достатній обсяг правосуб`єктності. Крім того, суд врахував обставини про те, що згідно з даними Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державним реєстратором внесено зміни щодо керівника вказаної Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗУКРАЇНА-2020", яким з 04.08.2015 є ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.