Постанова
Іменем України
15 липня 2019 року
м. Київ
справа № 641/2047/16-ц
провадження № 61-20797 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 серпня
2016 року у складі судді Ященко С. О. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 08 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Міненкової Н. О.,
Кокоші В. В., Черкасова В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики.
Позов мотивовано тим, що рішенням Комінтернівського районного суду
м. Харкова від 06 грудня 2012 року задоволено його позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на його користь 959 160,00 грн, що еквівалентно 120 000 доларів США та відсотки за період з 01 січня 2009 року по 02 серпня 2011 року у сумі 74 420,27 грн, що еквівалентно 9 310,68 доларів США.
У жовтні 2013 року на виконання зазначеного судового рішення відкрито виконавче провадження.
Вказував на те, що з дати ухвалення судового рішення змінився курс долара США по відношенню до гривні, і станом на 02 серпня 2016 року офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України, становить 24, 783525 грн. за 1 долар США, а тому заборгованість відповідача станом на зазначену дату становить 2 974 023, 00 грн. Оскільки рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2012 року з відповідачів стягнуто 959 160,00 грн, остаточна заборгованість станом на
02 серпня 2016 року складає 2 014 863,00 грн. Посилаючись на наведене просив стягнути з відповідачів зазначену суму заборгованості.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 серпня
2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що незалежно від валюти боргу (грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов`язання), валютного платежу засобом погашення грошового зобов`язання і фактичного його виконання є національна валюта України гривня. Коливання курсу долара по відношенню до гривні не є підставою для повторного стягнення суми боргу за новим курсом долара до гривні, який збільшився у кілька разів. Цивільні права та обов`язки, які виникли та існували між сторонами на підставі договору позики (розписок), були припинені рішенням суду від 06 грудня 2012 року стягненням заборгованості у національній валюті на підставі якого між сторонами виникло інше зобов`язання, тому підстави для перерахунку заборгованості у зв`язку із зміною курсу валюти відсутні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2012 року з боржника стягнуто заборгованість у національній валюті України гривні. Зазначене рішення позивачем в цій частині не оскаржувалося, набрало законної сили і повинно бути виконане боржником саме у національній валюті гривні. Наявність судового рішення не позбавляє стягувача права на стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних, передбачених статтею 625 ЦК України.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У січні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій він просив скасувати рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 08 грудня 2016 року, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга обгрунтована тим, що суди попередніх інстанцій надали неправильну правову оцінку обставинам справи та дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2012 року було визнано існування договірних правовідносин, предметом зобов`язання яких є саме долари США, а відтак стягненню з відповідачів підлягає різниця еквіваленту 120 000 дол. США станом на 20 червня 2012 року та станом на
02 серпня 2016 року, оскільки рішення відповідачами до цього часу не виконано.
У запереченнях на касаційну скаргу, що надійшли до суду касаційної інстанції у березні 2017 року, ОСОБА_4 просив залишити рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 08 грудня 2016 року без змін, а касаційну скаргу
ОСОБА_1 залишити без задоволення. Зазначив, що суди попередніх інстанції надали належну правову оцінку обставинам справи та дійшли обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня
2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
14 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, ЦПК України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Рішенням Комінтернівського районного суду від 06 грудня 2012 року,
яке набрало законної сили 11 вересня 2013 року, з ОСОБА_2, ОСОБА_3
на користь ОСОБА_1 солідарно стягнуто заборгованість у розмірі