Постанова
Іменем України
18 липня 2019 року
м. Київ
справа № 756/9332/16-ц
провадження № 61-20736св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Київська міська рада,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, на рішення Апеляційного суду міста Києва від 06 квітня 2017 року у складі суддів: Прокопчук Н. О., Саліхова В. В., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Позовна заява мотивована тим, що спірна квартира придбана нею за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, укладеним 23 листопада 2012 року з ОСОБА_4 Проте вказаний договір купівлі-продажу рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05 липня 2016 року визнаний недійсним.
Посилаючись на те, що вона є добросовісним набувачем, оскільки не знала про смерть продавця ОСОБА_4, сплатила за договором 360 000 грн, зареєструвала своє право власності у встановленому законом порядку, зробила ремонтні та опоряджувальні роботи у спірній квартирі, в якій з часу придбання постійно проживає, що свідчить про те, що вона на законних підставах набула право власності на спірну квартиру й вона не може бути витребувана від неї, крім того, вказану нерухомість вона передала в іпотеку ОСОБА_2 на забезпечення боргових зобов`язань, ОСОБА_1 просила позов задовольнити та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року у складі головуючого судді Луценко О. М. позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач є добросовісним набувачем спірної квартири, яка не може бути витребувана від неї, і за таких обставин за позивачем належить визнати право власності на вказану квартиру.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 06 квітня 2017 року апеляційну скаргу прокуратури міста Києва задоволено. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 січня 2017 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивач не набула за недійсним договором купівлі-продажу право власності на спірну квартиру, власник якої помер за рік до відчуження вказаної квартири.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У квітні 2017 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке було помилково скасовано.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано те, що спірна квартира з володіння власника поза його волею не виходила, її в нього ніхто не викрадав, вона не була загублена і продавець розпорядився нею на власний розсуд; про те, що продавець від імені власника спірної квартири не мав права відчужувати нерухоме майно за відплатним договором позивач не знала і не могла знати, що свідчить про добросовісність набувача, яка уклала правомірний правочин, який повністю відповідає вимогам статей 202-211 ЦК України, а відтак така квартира не може бути витребувана у позивача. Крім того, позивач ніякого відношення до маніпуляцій зі спірною квартирою не має, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Заперечень на касаційну скаргу не надходило.
Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
07 травня 2018 року справу № 756/9332/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на квартиру передано до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 23 листопада 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 07 вересня 2007 року.
Вказаний договір купівлі-продажу спірної квартири посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою І. Г. 23 листопада 2012 року, зареєстровано в реєстрі за № 3854, внесено до Державного реєстру правочинів за № 5331249.