Постанова
Іменем України
18 липня 2019 року
м. Київ
справа № 487/4863/17
провадження № 61-10127св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Миколаївське регіональне управління Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського регіонального управління Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" про визнання дій незаконними та зобов`язання здійснити перерахунок суми залишку несплаченого кредиту за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року у складі судді Локтіонової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївського регіонального управління Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", посилаючись на те, що 22 грудня 2006 року між його родиною та Миколаївським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" укладено кредитний договір № 214 про надання прямого адресного (цільового) кредиту строком повернення 102 квартали, з дати укладення кредитного договору, на будівництво квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 30 Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім`ям та одиноким громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 29 травня 2001 року (далі - Положення), при укладенні договору було враховано, що їх сім`я має одну дитину - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що звільняє їх від сплати відсотків, про що зазначено також в пункті 2.7 кредитного договору, без встановлення вікового критерію дитини. Він щоквартально сплачував фіксовану суму платежу 1 609,58 грн.
З 16 вересня 2014 року відповідачем в односторонньому порядку проведено перерахунок розміру щоквартального платежу, з посиланням на зникнення підстав для користування пільгами, у зв`язку з досягненням сином повноліття, тому йому було нараховано відсотки за користування пільговим кредитом у загальній сумі 9 194,64 грн.
Згідно з КпШС України поняття "дитина" законодавцем не пов`язана з її віком, тому досягнення дитиною повноліття не змінює умови надання пільг, встановлених пунктом 30 Положення.
Згідно з пунктом 22 Положення, зміни та доповнення до кредитного договору вносяться шляхом оформлення додаткового договору.
Оскільки додатковий договір не укладався, а розмір процентів збільшений в односторонньому порядку, то в силу статті 1056-1 ЦК України така умова є нікчемною.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 245 внесено зміни до абзацу 3 пункту 30 Положення, згідно з якими після отримання пільг зазначених в абзаці 1 пункту 30 Положення, позичальник не може бути їх позбавлений, крім випадків, коли пільги отримані на підставі документів, що містять неправдиві відомості, позичальника позбавлено батьківських прав або надання пільг у судовому порядку визнано неправомірним.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив: визнати незаконними проведені відповідачем перерахунки залишку суми повернення кредиту, розміру щоквартального платежу із погашенням кредиту та сплати відсотків за користування кредитом; зобов`язати відповідача провести перерахунок залишку суми несплаченого кредиту та зменшити його розмір на 9 194,64 грн, тобто на суму сплачених ним відсотків за період з 16 вересня 2014 року до 14 серпня 2017 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 22 лютого 2019 року у складі судді Щербини С. В. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що дії Миколаївського регіонального управління Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" щодо нарахування позивачу відсотків за користування кредитом є правомірними. ОСОБА_1 не доведено тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною і повернуто особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 у строки, встановлені апеляційним судом, не сплачено судовий збір у належному розмірі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху не навів розрахунок суми судового збору, яка підлягала сплаті. Позовна вимога про визнання нечинним рішення та зобов`язання вчинити дію як наслідок протиправності - є однією вимогою. Про необхідність дослідження суті заявлених позовних вимог, які обкладаються судовим збором, а не лише врахування їх кількості, зазначено у правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року у справі № п/800/559/16. Про кількість вимог немайнового і майнового характеру, за які необхідно сплатити судовий збір, апеляційний суд повинен був зазначити в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху. Проте, неправильно визначивши кількість позовних вимог, розмір судового збору, який підлягав сплаті, та не надавши заявнику можливості усунути у повній мірі недоліки апеляційної скарги, суд дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У липні 2019 року представник Миколаївського регіонального управління Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" - адвокат Пономаренко І. А. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 при поданні апеляційної скарги не доплатив 1 151,60 грн судового збору. Ухвала апеляційного суду є законною і такою, що не підлягає скасуванню.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 08 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки заявник на порушення підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" сплатив судовий збір не у повному обсязі, а саме сплаті підлягав судовий збір в розмірі 1 920 грн, а ОСОБА_1 було сплачено лише 768,40 грн, тому йому слід було доплатити 1 151,60 грн.
11 квітня 2019 року ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали Миколаївського апеляційного суду було надано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 767,40 грн.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 31 травня 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Заводського районного суду міста Миколаєва.
20 червня 2019 року справа № 487/4863/17 надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.