Постанова
Іменем України
08 липня 2019 року
м. Київ
справа № 490/6015/17-ц
провадження № 61-1723св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Миколаївська міська рада, Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 жовтня 2018 року у складі судді Кузьменко В. В. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В., Ямкової О. О., та касаційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради на постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В., Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Миколаївської міської ради, Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - ВК Миколаївської МР), Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (далі - Департамент ЖКГ), третя особа - ОСОБА_2, про покладення обов`язку.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що їй на праві власності належить квартира розташована у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 побудованому у 1959 році. Будинок знаходиться у комунальній власності м. Миколаєва. Відповідно до листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13 січня 1998 року № 7/11, ремонт покрівлі вказаного будинку відноситься до капітального ремонту. Відповідач не заперечує зазначені обставини, але свою відмову провести капітальний ремонт покрівлі мотивує відсутністю коштів у бюджеті міста. В результаті бездіяльності відповідачів порушуються її права як власника квартири, а також права власників всіх квартир вказаного житлового будинку. В результаті протікання аварійного даху руйнується будинок та приналежна їй квартира, а також квартири інших мешканців будинку, спричиняються значні матеріальні збитки.
Посилаючись на викладене, позивач, з урахуванням уточнених вимог, просила зобов`язати орган місцевого самоврядування включити вказаний житловий будинок в остаточний перелік житлових будинків на яких заплановано виконання капітального ремонту покрівлі за рахунок коштів місцевого бюджету м. Миколаєва в 2018-2019 роках та виконати капітальний ремонт покрівлі власними силами або із залученням спеціальних підприємств.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 жовтня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідачів відсутній обов`язок здійснювати капітальний ремонт покрівлі житлового будинку, оскільки з часу набрання чинності Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", тобто з 01 липня 2015 року в силу статті 7 цього Закону проведення такого ремонту покладено на його співвласників пропорційно до їх часток у цьому майні.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 Зобов`язано Департамент ЖКГ включити житловий будинок по АДРЕСА_1 до Плану утримання та капітального ремонту житлового фонду м. Миколаєва (пооб`єктний) на 2019 рік.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду виходив із того, що з прийняттям Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" обов`язок органів місцевого самоврядування приймати участь в організації та фінансуванні капітального ремонту житлових будинків, які перебувають у спільній власності співвласників багатоквартирних будинків не лише не припинився, а закріплений і на майбутнє у зв`язку із прийняттям Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-У111, яким відповідно до підпункту 2 пункту 8 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення внесені зміни до статті 28 Закону "Про місцеве самоврядування" з метою врегулювання цього питання. Рішенням Миколаївської міської ради від 23 січня 2015 року № 45/3 затверджено Програму реформування та розвитку житлово-комунального господарства м. Миколаєва на 2015-2019 роки, яку на підставі рішення цього ж органу місцевого самоврядування від 05 квітня 2016 року № 4/5, викладено у новій редакції із врахуванням цього Закону. Згідно із затвердженими рішеннями Миколаївської міської ради від 23 грудня 2016 року № 13/13 та від 13 вересня 2017 року № 24/6 заходами щодо виконання Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства м. Миколаєва на 2015-2019 роки на капітальний та вибірковий капітальний ремонт житлового фонду виділялись кошти з міського бюджету. З витягу із Плану утримання та капітального ремонту житлового фонду міста Миколаєва (пооб`єктний) вбачається, що у 2018 році на капітальний ремонт покрівель житлового фонду виділено 8 000 000,00 грн. Таким чином, висновок суду про відсутність у органів місцевого самоврядування обов`язку пов`язаного із необхідністю вжиття організаційних та фінансових заходів направлених на проведення капітального ремонту житлового фонду є помилковим.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг, позиції інших учасників
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 жовтня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та задовольнити її позовну заяву, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що апеляційний суд формально задовольнив її позовні вимоги, зобов`язавши Департамент ЖКГ включити будинок до Плану утримання та капітального ремонту житлового фонду м. Миколаєва на 2019 рік. Проте такий спосіб на захищає її порушені права, оскільки відповідачі щорічно включають будинок у цей План, проте ремонт покрівлі будинку не проводять, так як для відбору будинків для ремонту, Миколаївська міська рада створює свою депутатську комісію, яка на свій розсуд обирає будинки для ремонту. Вибір будинків залежить від впливовості депутата комісії. Будинок вже десятки років залишається без ремонту і на сьогоднішній день дах будинку знаходяться в аварійному стані, від вологи та сирості пліснява проникає на два поверхи, а суди та органи місцевого самоврядування проявляють бездіяльність.
У лютому 2019 року Департамент ЖКГ подав до Верховного Судукасаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що апеляційний суд помилково зробив висновок, що органи місцевого самоврядування можуть вважатися власниками багатоквартирних будинків чи його балансоутримувачами. Стаття 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає саме повноваження органів місцевого самоврядування у цій сфері, а не обов`язки, адже повноваження та обов`язки не є тотожними поняттями, особливо, беручи до уваги положення, що стосується дискреційних повноважень. Крім того, якщо б Департаменту ЖКГ виділяли граничні ліміти, які могли б бути використані для ремонту всіх 772 житлових будинків, тоді б це питання було актуальним, а у ситуації, коли з потреби у 800 мільйонів виділено лише 10 мільйонів для цих видів робіт, то саме Департамент ЖКГ визначає першочергові об`єкти, беручи до уваги в першу чергу ті житлові будинки, які є дійсно аварійними (які визнані такими відповідним рішенням виконкому міської ради) і життя в яких є таким, що загрожує городянам міста (як жителям, так і тим особам, що знаходяться біля таких житлових будинків). Такого документа як План утримання та капітального ремонту житлового фонду м. Миколаєва (пооб`єктний), не існує, він не передбачений жодним із чинних в Україні нормативних документів. Це є лише внутрішнім робочим документом, який ведеться працівниками департаменту з метою розуміння яка кількість будинків потребує відповідного ремонту і що саме необхідно зробити у такому житловому будинку, а також приблизну суму грошових коштів, яка необхідна для реалізації такого ремонту.
У квітні 2019 року Департамент ЖКГ подав до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу.
08 травня 2019 року від Департаменту ЖКГ надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому зазначено, що позивач вказує на те, що житловий будинок потребує капітального ремонту, але не вказує про те, що тягар утримання житлового будинку, проведення в ньому поточного та капітального ремонтів покладається на співвласників багатоквартирного будинку. ОСОБА_1 плутає поняття "обов`язок" та "повноваження" і зовсім в звертає увагу на таку правову дефініцію, як дискреційність повноважень органів місцевого самоврядування. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визначається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень.
У травні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу Департаменту ЖКГ, у якому вказала, що роботи з капітального ремонту об`єктів житлово-комунального господарства здійснюються на підставі розробленої проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт, а порядок проведення фінансування капітального ремонту жилих будинків повинні встановлюватися відповідно до правових та нормативно-технічних документів.
11 червня 2019 року на адресу суду надійшла заява Департаменту ЖКГ про зупинення виконання судового рішення.
У липні 2019 року ОСОБА_1 подала до суду заяву у якій просила долучити до матеріалів справи докази, які свідчать про те, що проведення ремонту даху житлового будинку, є обов`язком органів місцевого самоврядування.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Департаменту ЖКГ, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.