Постанова
Іменем України
18 липня 2019 року
м. Київ
справа № 263/16117/17
провадження № 61-42042св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Комунальне комерційне підприємство "Маріупольтепломережа",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 травня 2018 року у складі судді Ковтуненко В. О. та постанову Апеляційного суду Донецької області від 12 липня 2018 року у складі колегії суддів: Мироненко І. П., Баркова В. М., Мальцевої Є. Є.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати бездіяльність відповідача щодо своєчасної установки циркуляційної лінії подачі гарячої води в будинку АДРЕСА_1 неправомірними; стягнути з відповідача майнову шкоду в розмірі 2 991,87 грн та моральну шкоду в розмірі 2 980 грн; зобов`язати Комунальне комерційне підприємство "Маріупольтепломережа" (далі - ККП "Маріупольтепломережа") терміново встановити циркуляційну лінію подачі гарячої води в будинку АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача витрати, пов`язані з веденням справи в розмірі 4 тис. грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, як власник квартири АДРЕСА_2, та інші мешканці четвертого під`їзду цього будинку з червня 2015 року припинили користуватися послугами гарячого водопостачання, у зв`язку із значним подорожчанням тарифів та через відсутність циркуляційної лінії.
Неодноразові звернення до ЖЕКу та інспекції тепломережі з питаннями відновлення циркуляційної лінії подачі гарячої води позитивних результатів не дали. З вини відповідача порушені його права, передбачені статтями 11, 4, 10 Закону України "Про захист прав споживачів" та пунктами 17, 19 договору від 06 серпня 2012 року, укладеного між сторонами, на належну якість надання послуг гарячого водопостачання.
Позивач зазначав, що йому завдано майнової та моральної шкоди, яка виражена у неможливості використання сум субсидії за період 2015-2016 років, наданої на послугу подачі гарячої води у розмірі 467,90 грн та послуги централізованого опалення у розмірі 59,61 грн, яку відповідач повинен відшкодувати.
З червня 2015 року, ризикуючи отримати опіки гарячою водою, він, який є літньою людиною, змушений підігрівати воду у каструлях, що тягне душевні страждання.
Крім моральної шкоди позивач несе додаткові витрати за газопостачання на підігрів води.
06 листопада 2017 року ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди, яка залишена без задоволення та відповіді.
Враховуючи наведене, просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області рішенням від 17 травня 2018 року у задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих
доказах.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Апеляційний суд Донецької області постановою від 12 липня 2018 року рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 травня 2018 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій 01 серпня 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 12 липня 2018 року, і ухвалити нове рішення по суті заявлених ним позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними і необґрунтованими, ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Даний предмет спору є малозначним і суд повинен був розглядати справу у спрощеному порядку без повідомлення сторін та постановити судове рішення за наявними матеріалами у справі, однак суд відклав розгляд справи і запропонував відповідачу надати інші документи, що свідчить про зацікавленість суду відносно відповідача.
Відповідач порушує пункти 17, 19 договору на поставку гарячої води, укладеного між ними 06 серпня 2012 року, стосовно не надання належних послуг, у зв`язку з відсутністю циркуляції подачі гарячої води, про що свідчать акти перевірок від 17 листопада 2016 року, від 26 грудня 2017 року, від 24 жовтня 2017 року та від 02 листопада 2017 року, і не заперечуються відповідачем.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали ізЖовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області.
01 липня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2, що підтверджується договором купівлі-продажу від 12 травня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Тулаіновою І. М.
06 серпня 2012 року між ККП "Маріупольтепломережа" та ОСОБА_1 укладено договір № 15746 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води відповідно до якого підприємство взяло на себе зобов`язання надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги.
Пунктом 20 договору передбачені точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві - у багатоквартирному будинку це зовнішня стіна будинку, або перший колодязь перед будинком.
За рівномірний розподіл теплової енергії всередині будинку та забезпечення санітарних норм відповідає балансоутримувач (обслуговуюча організація), що закріплено пунктом 5.1 договору на відпуск теплової енергії від 02 грудня 2012 року № 119/1, укладеного між ККП "Маріупольтепломережа" та ККП "КК "Західна".
02 жовтня 2012 року ККП "Маріупольтемпломережа" в особі "Енергопостачальна організація" уклало договір № 119/1 з ККП "КК "Західна" про забезпечення житлового фонду тепловою енергією та гарячого водопостачання.
Згідно з актом на включення центрального опалення, складеним комісією ККП "Маріупольтепломережа", 24 жовтня 2017 року включено опалення у житлових будинках за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3; АДРЕСА_5 .
Відповідно до акта від 02 листопада 2017 року № 2-2317, складеним комісією ККП "Маріупольтепломережа", 01 листопада 2017 року за адресами, які відносяться до ЦТП - 18, 97, 98, 101, 102, 103, включена гаряча вода.
Згідно з актом від 17 листопада 2016 року, складеним контролером теплової інспекції ОСОБА_3, у споживача ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_6 температура гарячої води у точці забору складає 22 градуси, прилад в квартирі мається та відповідає нормам. Порушень в квартирі не має.
Відповідно до актів від 16 березня 2017 року та від 26 грудня 2017 року, складених контролером теплової інспекції ОСОБА_3 щодо перевірки роботи системи гарячого водопостачання у квартирі
АДРЕСА_2 , споживач від обстеження відмовився, доступ не надав.
За опалюваний сезон 2016-2017 років витрат гарячої води за особовим рахунком № НОМЕР_1 у ОСОБА_1 не було, у зв`язку з цим, після закінчення опалювального сезону було виконано перерахунок за постачання гарячої води і сума 467,90 грн повернута до бюджету держави, як не використана субсидія.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального
права чи порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку проте, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.