Постанова
Іменем України
18 липня 2019 року
м. Київ
справа № 172/154/16-ц
провадження № 61-17319св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Філіппова Є. Є. від 03 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Григорченка Е. І., Осіяна О. М. від 22 вересня 2016 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з указаним позовом до ОСОБА_1, у якому просило стягнути з відповідача на користь банку заборгованість по відсотках, нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту за період з 03 лютого 2011 року по 03 лютого 2016 року у розмірі 10 187 грн.
Позов мотивовано тим, що 06 травня 2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № DNH4KP93600253, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 3 068 грн 78 коп. на строк з 06 травня 2005 року по 06 листопада 2009 року включно.
Особистим підписом у заяві ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що вона попередньо ознайомлена та погодилася з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, які були їй надані у письмовій формі, отримала повну інформацію про умови кредитування та підписана нею заява про отримання кредиту разом з запропонованими банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифами складає між банком та відповідачем кредитний договір.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 своєчасно не сплачувала кредит та відсотки за його користування, в результаті чого утворилась заборгованість, яку ПАТ КБ "ПриватБанк" просив стягнути, задовольнивши позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
РішеннямВасильківського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції врахував, що Умови надання споживчого кредиту фізичним особам не містять підпису ОСОБА_1, у заяві позичальника від 06 травня 2006 року домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності також немає, у зв`язку з чим дійшов висновку про пропуск ПАТ КБ "ПриватБанк" строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову з огляду на заяву позивача.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено, рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 03 червня 2016 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про пропуск банком строку звернення до суду за захистом порушених прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У жовтні 2016 рокуПАТ КБ "ПриватБанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухваливши нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, а тому враховуючи, що кошти за кредитним договором у належному розмірі повернуто не було, зобов`язання залишилось не виконаним, проценти підлягають стягненню з відповідача у межах строку позовної давності по кожному платежу.
Короткий зміст заперечень касаційної скарги та узагальнення їх доводів
У січні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшли заперечення ОСОБА_1, у яких остання просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
Заперечення на касаційну скаргу мотивовано тим, що відповідач не підписувала п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню загальний строк позовної давності, який позивач пропустив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 172/154/16-ц з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2018 року вказана справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами установлено, що 06 травня 2005 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DNH4KP93600253 відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 3 068 грн 78 коп. на строк з 06 травня 2005 року по 06 листопада 2009 року включно.
У заяві ОСОБА_1 вказувала, що підписана нею заява про отримання кредиту разом з запропонованими банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифами складає між банком та відповідачем кредитний договір.
Умовами договору передбачено, що погашення заборгованості здійснюється щомісяця у період сплати (з 21 по 28 число кожного місяця), позичальник повинен надавати банку щомісячний платіж у сумі 111 грн 06 коп. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інших витрат, передбачених Умовами. При порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, остання сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 6, 00 % на місяць від суми залишку непогашеної заборгованості.
У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за умовами кредитного договору, ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з указаним позовом.
У запереченнях на позовну заяву ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позову, оскільки ПАТ КБ "ПриватБанк" пропущено встановлений статтею 257 ЦК України трирічний строк позовної давності.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.