Постанова
Іменем України
18 липня 2019 року
м. Київ
справа № 285/2746/18
провадження № 61-10173св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю.,
Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Головне управління Національної поліції в Житомирській області, Новоград-Волинське управління Державної казначейської служби України у Житомирській області,
третя особа - Новоград-Волинська місцева прокуратура,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2019 року у складі судді Заполовської Т. Г. та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Новоград-Волинського управління Державної казначейської служби України Житомирської області про стягнення майнової та моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 07 на 08 травня 2003 року близько23:00 години у його домоволодінні по АДРЕСА_1 сталася пожежа, якою знищено гараж, літню кухню, автомобіль М-412 та інше майно на загальну суму 22 673 грн.
Незважаючи на заяви до правоохоронних органів кримінальна справа була порушена лише 22травня 2003 року, що призвело до втрати слідів злочину.
Після перекваліфікації дій справа розслідувалася за статтею 194 КК України за фактом умисного знищення майна шляхом підпалу.
У 2006 році досудове слідство було зупинено, а 28 червня 2015 року вказана кримінальна справа закрита.
Позивач вказав, що зазначені обставини негативно вплинули на стан його здоров`я, зруйнували звичайний спосіб життя.
З урахуванням курса долара на момент вчинення злочину і на теперішній час грошовий еквівалент моральної шкоди позивач визначив в розмірі 2000000 грн.
Вважає, що оскільки слідчими органами не встановлена винна особа, шкода у відповідності до положень статті 1177 Цивільного кодексу України повинна бути відшкодована державою.
Просив суд стягнути з відповідачів на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 22 673 грн та 2 000 000 грн - на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Новоград-Волинського управління Державної казначейської служби України Житомирської області про стягнення майнової та моральної шкоди відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведений факт неправомірних винних дій відповідачів.
Також відсутні підстави і для відшкодування шкоди державою за рахунок коштів Державного бюджету і на підставі, передбачені статтею 1177 ЦК України .
Не погодившись із цим рішенням, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2019 року без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про безпідставність позову та зазначив, що механізм відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, за рахунок коштів Державного бюджету України на сьогодні законодавчо визначений тільки Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду". Але цей Закон передбачає можливість реалізації норми цивільного законодавства про відшкодування шкоди, завданої правопорушенням, за рахунок коштів Державного бюджету України лише у випадку, коли правопорушення вчинено спеціальним суб`єктом (працівник правоохоронного органу, прокуратури). Позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог доказів протиправності діяння (бездіяльності) органу досудового розслідування, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача не надано.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У травні 2019 року ОСОБА_1 подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргуна рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасуватирішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно досліджено фактичні обставини та матеріали справи.
Доводи інших учасників справи
11 липня 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від Новоград-Волинської місцевої прокуратури надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому третя особа зазначила, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені. Просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року залишити без змін.
12 липня 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від Новоград-Волинського управління Державної казначейської служби України Житомирської області надійшло заперечення на касаційну скаргу, у якому відповідач зазначив, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені. Просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року залишити без змін.
15 липня 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від Головного управління Національної поліції в Житомирській області надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому співвідповідач зазначив, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені. Просить в задоволенні касаційної скарги відмовити
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
24 травня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 07 травня 2003 року близько 23:00 годині по АДРЕСА_1 невстановлена слідством особа з хуліганських спонукань вчинила пошкодження майна, що належить ОСОБА_1
02 травня 2003 року порушена кримінальна справа за частиною 1 статті 296 КК України за фактом хуліганських дій. ОСОБА_1 визнаний потерпілим у справі.
Згідно акту про пожежу від 08 травня 2003 року орієнтовні прямі збитки від пожежі становлять 10 000 грн, побічні орієнтовні збитки - 12 673 грн, а всього - 22 673 грн.
12 вересня 2005 року дії невстановленої слідством особи перекваліфіковані за частиною 2 статті 194 КК України, як умисне знищення чужого майна шляхом підпалу.
Постановою старшого слідчого Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області від 28 червня 2015 року провадження у цій справі закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 194 КК України, оскільки відсутня кваліфікуюча ознака - шкода у великих розмірах.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій) кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.