Постанова
Іменем України
18 липня 2019 року
м. Київ
справа № 774/72/2018
провадження № 61-39962ав18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі судді Лаченкової О. В. від 08 червня 2018 року у справі за заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 27 лютого 2018 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У травні 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до апеляційного суду, як до суду першої інстанції, з заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення суду, яку мотивувало тим, що рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 27 лютого 2018 року задоволено позов ПАТ КБ "ПриватБанк" та стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за договором від 12 березня 2010 року у сумі 99 985,80 грн, а також витрати по оплаті третейського збору у сумі 1 360 грн.
Оскільки рішення суду відповідач не виконав у добровільному порядку, позивач просив суд видати виконавчий лист на примусове виконання цього судового рішення.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, як суду першої інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ КБ "ПриватБанк" у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 27 лютого 2018 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди", незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 3 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою апеляційного суду, ПАТ КБ "ПриватБанк" подав до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2018 року скасувати й направити справу для продовження розгляд до апеляційного суду, як суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що спірні правовідносини не регулюються Законом України "Про захист прав споживачів", оскільки відповідачу були надані кредитні кошти на задоволення будь-яких особистих потреб, а не на придбання продукції. Законом України "Про третейські суди" виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів лише за їх позовами до суду, що не позбавляє права звернення до третейського суду інших осіб, які не є споживачами.
Третейська палата України подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказала, що за відсутності будь-яких дій споживача на захист його прав правовідносини щодо прав споживачів не виникають, а тому суд помилково виходив з того, що у цій справі виникли правовідносини щодо захисту прав споживача.
Фактичні обставини, встановлені судом
12 березня 2010 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № SAMDN50OTC002873384, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 3 000 грн з подальшим збільшенням до 7 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку "Універсальна 55 днів".
У звʼязку з невиконанням позичальником умов договору станом на 24 січня 2018 року утворилась заборгованість в сумі 88 985,80 грн.
Указаний договір містить третейське застереження, відповідно до якого будь-який спір, що виникає щодо цього договору, або в зв`язку з ним підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз", Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Юридичні компанії України" або суду загальної юрисдикції (пункт 1.1.7.30 Умов та правил надання банківських послуг).
Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 27 лютого 2018 року по третейській справі № 23/2018 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за договором № SAMDN50OTC002873384 від 12 березня 2010 року в сумі 88 985,80 грн та витрати по оплаті третейського збору в сумі 1 360 грн, а всього 90 345,80 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Сторони (їх представники) в судове засідання не зʼявились повторно, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного перегляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Даних про поважність причин відсутності учасників судового процесу матеріали справи не містять, тому суд з огляду на положення частин першої, другої статті 223 та частини першої статті 368 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, що не зʼявились.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.