Постанова
Іменем України
18 липня 2019 року
м. Київ
справа № 296/2664/16-ц
провадження № 61-29846св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 06 липня 2017 року у складі судді Полонця С. М., ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 20 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Миніч Т. І., Трояновської Г.С., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4 ) про визнання дій неправомірними, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, щовін є інвалідом другої групи загального захворювання та відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" має право безкоштовного проїзду в громадському транспорті. Зазначає, що 07 січня 2016 року водій автобуса перевізника - відповідача безпідставно вимагав у ОСОБА_1 оплату за проїзд, незважаючи на пред`явлення ним посвідчення інваліда. Внаслідок таких неправомірних дій він був вимушений сплатити кошти за проїзд.
Позивач вважає, що такими неправомірними діями перевізника було порушено гарантоване йому Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" право на безкоштовний проїзд та заподіяно моральну шкоду.
На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 просив визнати неправомірними дії перевізника ФОП ОСОБА_4 та їх такими, що принизили його честь і гідність; відшкодувати заподіяну йому майнову шкоду в сумі 22 грн; стягнути з відповідача 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 06 липня 2017 року задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що судом не встановлено протиправних дій перевізника ФОП ОСОБА_4 щодо порушення 07 січня 2016 року права позивача, гарантованого йому Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Законом України "Про автомобільний транспорт", а також заподіяння відповідачем позивачу майнової та моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 20 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
При суд цьому зазначив, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що діями відповідача ОСОБА_1 завдано шкоду. Надані позивачем докази взагалі не доводять наявності подій 07 січня 2016 року, на які посилається позивач.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасуватирішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Касаційна скарга обґрунтовувалась порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник зазначає, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, а тому відповідно до статті 38-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" має право на безоплатний проїзд у пасажирському міському транспорті .
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
07 червня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи загального захворювання.
28 жовтня 2012 року між Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Житомирської обласної державної адміністрації та ФОП ОСОБА_4 укладено договір на право обслуговування пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Пунктом 2.3.3. вказаного договору передбачено, що перевізник при роботі на маршрутах зобов`язується безкоштовно перевозити громадян, яким чинним законодавством надані пільги при користуванні пасажирським автомобільним транспортом.
Відповідно до цього договору ФОП ОСОБА_4 як перевізник здійснює перевезення пасажирів на регулярних приміських маршрутах, в тому числі на маршруті: "Житомир - Туровець, Іванків" (5 оборотних рейсів щоденно) з роботою у звичайному режимі руху.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права