Постанова
Іменем України
12 липня 2019 року
м. Київ
справа № 635/6415/16-ц
провадження № 61-30691св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Русько-Тишківська сільська рада Харківського району Харківської області, ОСОБА_2, управління Держземагентства у Харківському районі Харківської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області у складі судді Березовської І. В. від 10 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області, у складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Карімової Л. В., Яцини В. Б., від 03 жовтня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2, управління Держгеокадастру в Харківському районі Харківської області про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі рішення виконкому Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області № 180 від 14 липня 1998 року вона отримала у приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області у АДРЕСА_1 з видачею державного акту про право власності на зазначену земельну ділянку від 20 серпня 1998 року.
Цією земельною ділянкою вона постійно користувалась, однак на підставі рішення ХХVI сесії V скликання Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області від 02 червня 2008 року цю земельну ділянку виділено ОСОБА_2 та 11 серпня 2008 року видано державний акт про право власності на належу їй земельну ділянку.
Вважаючи, що вказане рішення органу місцевого самоврядування було прийнято з порушення вимог закону, позивач просила визнати його незаконним та скасувати, а також визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га, виданий ОСОБА_2 .
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 10 травня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення ХХVI сесії V скликання Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області від 02 червня 2008 року "Про передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд громадянину ОСОБА_2 ".
Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га із кадастровим номером НОМЕР_2, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010870300305 від 11 серпня 2008 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 .
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 03 жовтня 2017 року відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_2, рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 травня 2017 року залишено без змін.
Судові рішення першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що на момент прийняття органом місцевого самоврядування оскаржуваного рішення - 02 червня 2008 року спірна земельна ділянка вже перебувала у власності ОСОБА_1 з липня 1998 року і у встановленому законом порядку у неї не вилучалась.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що матеріалами справи не підтверджено, а позивач не надала належних доказів того, що земельна ділянка, що належить ОСОБА_2, накладається на її земельну ділянку.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 11 червня 2019 року справу визначено судді-доповідачеві.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням виконавчого комітету Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області № 180 від 14 липня 1998 року "Про надання земельної ділянки під будівництво житлового будинку ОСОБА_1 " передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку з фонду земель Русько-Тишківської ради Харківського району Харківської області площею 1500 кв. м в АДРЕСА_1 під будівництво індивідуального житлового будинку.
На підставі цього рішення ОСОБА_1 20 серпня 1998 року видано державний акт серії НОМЕР_3 на право приватної власності на вказану земельну ділянку.
На підставі рішення Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області від 02 червня 2008 року ОСОБА_2 видано державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1500 га із кадастровим номером НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та вже перебувала у власності ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997року №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.