Постанова
Іменем України
10 липня 2019 року
м. Київ
справа № 643/200/17
провадження № 61-10727св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представники позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
представник відповідача - Литвин Вікторія Віталіївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 07 травня 2019 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") про визнання договорів кредиту та іпотеки недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що 14 липня 2008 року між нею та акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКІБ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Укрcоцбанк", було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг, за умовами якого банк зобов`язався надати їй грошові кошти у межах загального ліміту, що складає 80 000,00 дол. США, з урахуванням суми фактичної заборгованості за діючим кредитним договором від 26 вересня 2007 року.
Цього ж дня, 14 липня 2008 року, між нею та АКІБ "Укрсоцбанк" була укладена додаткова угода № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг, якою передбачено, що кредитор надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності цільового характеру використання відповідно до основних положень генерального договору у формі разового кредиту у розмірі 56 500,00 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14 % річних та комісій, строком до 05 липня 2018 року. У подальшому, договором про внесення змін від 21 жовтня 2008 року № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг від 14 липня 2008 року розмір процентів за користування кредитом було збільшено до 14,5 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за генеральним договором про надання кредитних послуг, 14 липня 2008 року між нею та АКІБ "Укрсоцбанк" було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т. В., за умовами якого вона передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
Вказувала, що при укладенні вищевказаного кредитного договору банк приховав від неї як позичальника повну та об`єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту, чим ввів її в оману щодо реальної процентної ставки та кінцевої загальної суми кредиту, яку сплатив би позичальник банку; кредитний договір не відповідає вимогам чинного законодавства України, а його сторонами, в належній формі не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, передбачених законом; генеральний договір про надання кредитних послуг від 14 липня 2008 року і додатки до нього не містять розрахунку щодо реальної процентної ставки (у процентах річних) та абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі). При підписанні кредитного договору їй об`єктивно бракувало знань необхідних для здійснення правильного вибору щодо кредитного продукту, а ПАТ "Укрсоцбанк" у порушення вимог Закону України "Про захист прав споживачів" не надав їй відомостей, необхідних при укладенні кредитного договору.
На підставі вказаного ОСОБА_1, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02 липня 2018 року, просила суд визнати недійсними генеральний договір про надання кредитних послуг від 14 липня 2008 року, додаткову угоду № 1 до цього договору та договір іпотеки від 14 липня 2008 року, що укладені між ОСОБА_1 і АКІБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням московського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2018 року у складі судді Горбунової Я. М. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним генеральний договір про надання кредитних послуг від 14 липня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 і ПАТ "Укрcоцбанк".
Визнано недійсним додаткову угоду № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг від 14 липня 2008 року, укладену між ОСОБА_1 і ПАТ "Укрcоцбанк".
Визнано недійсним договір іпотеки від 14 липня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 і ПАТ "Укрcоцбанк", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т. В. та зареєстрований у реєстрі за № 2879.
Стягнуто з ПАТ "Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 102,40 грн та за проведення судової експертизи у розмірі 13 392,00 грн, а всього 14 494,40 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорюваний кредитний договір не містить обов`язкових умов, встановлених законодавством, а саме відповідачем не здійснено детальний, достовірний та об`єктивний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; не визначив реальну процентну ставку та не вказав абсолютного значення подорожчання кредиту у грошовому вигляді та не зазначив усіх сум, які споживач повинен сплатити за договором банківського рахунку у зв`язку з отриманням кредиту, його обслуговуванням і погашенням, що відповідно до статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів" та статті 230 ЦК України є підставою для визнання генерального договору про надання кредитних послуг та додаткової угоди № 1 до цього договору недійсними. Крім того, відповідно до частини другої статті 548 ЦК України недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, тому договір іпотеки, укладений сторонами на забезпечення вищевказаного кредитного договору, також підлягає визнанню судом недійсним.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 07 травня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено.
Рішення Московського районного суду міста Харкова від 26 листопада 2018 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до статті 230 ЦК України наявність умислу у діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
За змістом зазначеної норми закону правочин може бути визнаний таким, що вчинений під впливом обману, у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману стосовно фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел. Установлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов`язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 ЦК України.
Зі змісту оспорюваного кредитного договору вбачається, що у ньому зазначені: сума кредиту, нарахування та сплати процентів, порядок сплати заборгованості тощо. Позивач погодилась на отримання кредиту та була ознайомлена з умовами, що запропоновані банком. Сторони застережень до договору не висловлювали, підпис позивача на договорі свідчить про її згоду на укладення договору саме на тих умовах, які в ньому визначені.
Отже, підстав для задоволення позову ОСОБА_1 немає.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 07 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2019 справу справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи оскаржуване судове рішення, апеляційний суд не врахував, що під час укладення оспорюваного кредитного договору банк навмисно надав їй недостовірну та необ`єктивну інформацію щодо кінцевої сукупності вартості кредиту, реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту, чим ввів її як споживача в оману. При цьому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що їй об`єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного кредитного договору і вона була введена в оману при отриманні кредитних послуг, а банк у порушення вимог Закону України "Про захист прав споживачів", Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупної вартості кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 198, не надав їй достовірних відомостей, які потрібні клієнту при укладенні кредитного договору.
Відзив на касаційну скаргу відповідачем не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14 липня 2008 рокуміж ОСОБА_1 та АКІБ "Укрсоцбанк" було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг, за умовами якого АКІБ "Укрсоцбанк" зобов`язався надавати ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) у межах загального ліміту, що встановлюється в базовій валюті доларах США у розмірі 80 000,00 дол. США, з урахуванням суми фактичної заборгованості за діючим кредитним договором від 26 вересня 2007 року, на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, сплачувати проценти у розмірі, що визначатиметься у додаткових угодах до цього договору, але в будь-якому разі, не більше 15 % річних в доларах США.
Пунктом 3 цього договору сторонами було погоджено, що надання кредитних послуг здійснюється шляхом укладення додаткових угод, що є невід`ємними частинами цього договору.
Згідно з пунктом 5 договору конкретні умови кредитної послуги, зокрема: валюта, сума, мета, строк, форма надання грошових коштів, розмір процентної ставки та спосіб виконання, тощо визначаються додатковими угодами. Детальний розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне подорожчання кредиту зазначається у відповідному додатку до кожної додаткової угоди.
14 липня 2008 року між ОСОБА_1 та АКІБ "Укрсоцбанк" була укладена додаткова угода № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг, згідно з якою кредитор надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності цільового характеру використання відповідно до основних положень генерального договору у формі разового кредиту у розмірі 56 500,00 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14 % річних та комісій, строком до 05 липня 2018 року. Також сторонами погоджено, що кожного місяця позичальник зобов`язаний повертати суму кредиту рівними частинами у розмірі 495,62 дол. кожного місяця, починаючи з 05 лютого 2009 року.
Договором про внесення змін від 21 жовтня 2008 року № 1 до генерального договору про надання кредитних послугвід 14 липня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та АКІБ "Укрсоцбанк", сторонами було збільшено розмір процентів за користування кредитом до 14,5 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним генеральним договором про надання кредитних послуг 14 липня 2008 року між ОСОБА_1 та АКІБ "Укрсоцбанк" було укладено договір іпотеки, посвідчений 14 липня 2008 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі за № 2879, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 08 липня 2005 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т. В. та зареєстрованого у реєстрі за № 1689.
Висновком судової економічної експертизи від 25 квітня 2018 року № 4204, призначеної у справі ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 09 серпня 2017 року, встановлено, що обрахована та вказана банком у додатку № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг від 14 липня 2008 року та додатковій угоді № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг від 14 липня 2008 року загальна вартість кредиту, сума процентів та винагород не відповідає базовим умовам генерального договору про надання кредитних послуг.