1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ



19 липня 2019 року

справа №816/1598/18

адміністративне провадження №К/9901/15987/19



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року у складі судді Удовиченка С.О.,

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у складі Лях О.П., Бегунца А.О., Григорова А.М.,

у справі № 816/1598/18

за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,



У С Т А Н О В И В :



15 травня 2018 року Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 14 лютого 2018 року № 0008191213 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 1933811 грн 79 коп. та №0008181213 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 77799 грн 33 коп., з мотивів безпідставності їх прийняття.



10 січня 2019 року рішенням Полтавского окружного административного суду, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року, задоволений позов Підприємства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 14 лютого 2018 року за №0008191213 та №0008181213, з мотивів недоведеності податкових правопорушень, зумовленим тим, що висновок фіскального органу про порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57, статті 257 Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства України та фактичних обставин справи.



05 червня 2019 року податковим органом подано касаційну скаргу до Верховного Суду в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність рішення суду фактичним обставинам справи, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач серед іншого посилається на неналежне використання судами попередніх інстанцій висновків експертизи проведеної в межах цієї судової справи.



04 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення її недоліків на виконання ухвали цього Суду від 10 червня 2019 року та витребувано справу №816/1598/18 з Полтавського окружного адміністративного суду.



Відзив Підприємства на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надано, що не перешкоджає її розгляду справи по суті.



16 липня 2019 року справа №816/1598/18 надійшла до Верховного Суду.



Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.



Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.



Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.



Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.



Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою з 28 січня 1994 року, включене до ЄДРПОУ за номером 20041662, перебуває на податковому обліку податкового органу.



25 січня 2018 року податковим органом проведено камеральну перевірку Підприємства з питань порушення термінів сплати сум податкового зобов`язання визначених в податкових деклараціях з рентної плати (місячна) за користування надрами для видобування природного газу, у тому числі нафтового (попутного) газу, протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) за період з 01 березня 2016 року по 30 липня 2016 року, результати якої викладені в акті від 25 січня 2018 року №668/16-31-12-13-30/20041662, яким встановлено порушення позивачем положень пункту 257.5 статті 257 Податкового кодексу України в частині сплати узгоджених податкових зобов`язань по платі за користування надрами для видобування природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу).



14 лютого 2018 року керівником податкового органу на підставі висновків акта перевірки винесено податкові повідомлення-рішення №0008191213 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 1933811,79 грн, та №0008181213 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 77799,33 грн за порушення пункту 57.1 статті 57, пункту 257.5 статті 257 Податкового кодексу України на підставі пункту 126.1 статті 126 цього кодексу.


Актом перевірки встановлено порушення Підприємством положень пункту 257.5 статті 257 Податкового кодексу України в частині сплати узгоджених податкових зобов`язань по платі за користування надрами для видобування природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), нарахованих відповідно до поданих податкових декларацій з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу) за лютий 2016 року, за березень 2016 року, за червень 2016 року.



17 березня 2016 року Підприємством подано до Новосанжарського відділення Полтавської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області податкову декларацію з рентної плати (місячна) за лютий 2016 року, в якій платником податків самостійно визначено суму узгодженого податкового зобов`язання в розмірі 12009420,74 грн, в тому числі по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), згідно Додатку 2 до податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини в розмірі 2222736,06 грн, граничний термін сплати 31 березня 2016 року, цю суму позивачем погашено частково в розмірі 388996,63 грн 26 травня 2016 року, тобто за висновком податкового органу із затримкою на 56 днів.



15 квітня 2016 року Підприємством подано до Новосанжарського відділення Полтавської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області податкову декларацію з рентної плати (місячна) за березень 2016 року, в якій платником податків самостійно визначено суму узгодженого податкового зобов`язання в розмірі 12455761,26 грн, в тому числі по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), згідно Додатків 2 до податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини, граничний термін сплати 30 квітня 2016 року, із затримкою на 26 днів, за період з 01 травня 2016 року по 25 травня 2016 року, платіжним дорученням №3270 від 26 травня 2016 року позивачем сплачено суми цих узгоджених податкових зобов`язань відповідно в розмірі 411895,49 грн, в розмірі 2571117,69 грн, в розмірі 3496622,52 грн, в розмірі 593586,68 грн, в розмірі 1174356,72 грн, в розмірі (частині) 163424,27 грн.



19 липня 2016 року подано до Новосанжарського відділення Полтавської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області податкову декларацію з рентної плати (місячна) за червень 2016 року, в якій платником податків самостійно визначено суму узгодженого податкового зобов`язання в розмірі 10927114,58 грн, в тому числі по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), згідно Додатків 2 до податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини, граничний термін сплати 30 липня 2016 року, із затримкою на 27 днів (за період з 31 липня 2016 року по 25 серпня 2016 року) платіжним дорученням №5061 від 26 серпня 2016 року позивачем сплачено відповідні суми узгоджених податкових зобов`язань, а саме, в розмірі 3265765,10 грн, в розмірі 459021,82 грн, в розмірі 660659,34 грн, в розмірі 790093,22 грн, в розмірі 2224248,38 грн, в розмірі 841975,62 грн, в розмірі 2685351,10 грн.



Судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз положень пункту 1.1 статті 1, пункту 49.18 статті 49, статей 251-258 Податкового кодексу України, який серед іншого зумовив висновок про те, що сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації з урахуванням фактично сплачених авансових внесків, до 01 січня 2016 року положення статті 257 ПК України були викладені в іншій редакції, так, згідно з пунктами 257.1, 257.4, 257.5 цієї статті базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.


................
Перейти до повного тексту