ПОСТАНОВА
Іменем України
19 липня 2019 року
Київ
справа №333/668/16-а (2-а/333/42/16)
адміністративне провадження №К/9901/14486/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Стеценка С. Г.,
суддів Рибачука А. І., Тацій Л. В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №333/668/16-а(2-а/333/42/16) за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району про визнання незаконною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2016 (головуючий суддя Фунжий О. А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2016 (головуючий суддя Гімон М. М., судді: Чумак С. Ю., Юрко І. В.),
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району (далі - відповідачі, Виконком, Адміністрація відповідно), в якому просила: визнати незаконною бездіяльність відповідачів щодо невиконання приписів положення статті 30 Закону України від 21.03.1991 №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон №875-XІI в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) з урахуванням Індивідуальної програми реабілітації в частині заміни житла; зобов`язати Виконавчий комітет Запорізької міської ради та Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Комунарському району провести заміну житла, пристосованого до потреб інваліда.
В обґрунтуванні позову ОСОБА_1 зазначала, що жиле приміщення, у якому вона проживає, не пристосовано до її потреб як інваліда І групи, у зв`язку з чим та згідно з індивідуальною програмою реабілітації, остання неодноразово зверталась до відповідачів щодо заміни такого приміщення, як це передбачено статтею 30 Закону №875-ХІІ, однак вимоги таких звернень виконані не були.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2016, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Запорізької міської ради щодо невиконання приписів статті 30 Закону №875-XІI з урахуванням індивідуальної програми реабілітації інваліда. Зобов`язано виконавчий комітет Запорізької міської ради повторно розглянути питання щодо пристосування житлового приміщення, в якому мешкає ОСОБА_1, до потреб інваліда або проведення заміни жилої площі у відповідності з вимогами статті 30 Закону №875-XІI з урахуванням індивідуальної програми реабілітації інваліда. В решті позову відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки Виконком не вжив достатніх і необхідних заходів з метою виконання приписів статті 30 Закону №875-XІI, зокрема, не сприяв у наданні позивачу жилого приміщення на першому поверсі гуртожитку, у якому вона проживає, яке б відповідало потребам інваліда з урахуванням індивідуальної програми реабілітації. Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов`язання відповідачів провести заміну житла, пристосованого до потреб інваліда, суди зазначали, що останні не наділені такими повноваженнями згідно законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями в частині відмови у задоволенні позову, позивач у вересні 2016 року подала касаційну скаргу у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та задовольнити позовні вимоги про зобов`язання відповідачів провести заміну жилого приміщення з урахуванням індивідуальної програми реабілітації інваліда.
У касаційній скарзі позивач, повторюючи мотиви позовної заяви і апеляційної скарги, наголошує на незаконності бездіяльності відповідачів стосовно нездійснення заміни жилого приміщення, що, на переконання скаржника, суперечить положенням статті 30 Закону №875-XІI, порушує її права.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.09.2016 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2018 визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді (судді - доповідача) Гімона М. М., суддів: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2018 задоволено заяву судді Гімона М. М. про самовідвід у цій справі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2018, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді (судді - доповідача) Гриціва М. І., суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.
У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М. І., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2019 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача - Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.
Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2019 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і призначено такий в порядку письмового провадження з 17.07.2019.
Відповідачі своїм правом подання заперечень на касаційну скаргу не скористались.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є інвалідом І групи загального захворювання (ампутація ноги) і мешкає в кімнаті, розташованій на дев`ятому поверсі гуртожитку по АДРЕСА_1 (далі - гуртожиток).
Відповідно до Індивідуальної програми реабілітації інваліда від 17.02.2015, виданої медико-соціальною експертною комісією Шевченківського району м. Запоріжжя, позивач потребує заміни житлової площі у зв`язку із непристосованістю житлового помешкання до життєдіяльності інваліда.
Представник позивача листами від 25.09.2015 звертався до відповідачів з адвокатськими зверненнями щодо пристосування житлового приміщення, в якому мешкає ОСОБА_1, до потреб інваліда або проведення заміни жилої площі у відповідності з статтею 30 Закону №875-XІI.
Листом від 12.10.2015 Адміністрація повідомила, що гуртожиток, де мешкає позивач є приватною власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "СоцСфера".
Також у листі зазначено, що на звернення адміністрації власник гуртожитку надав позивачеві інше жиле приміщення, де зробив косметичний ремонт, встановив кондиціонер, розширив вхідний отвір, ліквідував пороги між кімнатами, кухнею та санвузлом, а для постійного догляду за позивачем переселив її дочку до сусідньої кімнати.
При цьому, позивач з родиною перебуває на квартирному обліку для одержання житла за місцем проживання з 18.07.1991.
Адміністрація також зверталась до власника гуртожитку з пропозицією надати позивачу житлове приміщення на першому поверсі, однак відповідь на цю пропозицію не отримала.
Аналогічній лист з відповіддю від 26.10.2015 позивач отримала від заступника міського голови м. Запоріжжя.
Вважаючи незаконною бездіяльність відповідачів, що полягає у неналежному вирішенні питання стосовно надання ОСОБА_1 як інваліду першої групи пристосованого житла для потреб інвалідів чи проведення його заміни, представник позивача звернувся до суду із даним позовом.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.