ПОСТАНОВА
Іменем України
18 липня 2019 року
Київ
справа №826/17673/14
адміністративне провадження №К/9901/33637/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
за участю
секретаря: Носадчої О.Е.,
позивача: ОСОБА_1,
представника Міністерства внутрішніх справ України: Какоркіної З.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/17673/14
за позовом ОСОБА_1 до Артемівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Міністерства внутрішніх справ України про скасування наказу, поновлення на посаді, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2017 року (головуючий суддя - Іщук І.О., судді - Погрібніченко І.М., Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року (головуючий суддя - Межевич М.В., судді: Земляна Г.В., Сорочко Є.О.)
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Артемівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ МВС України № 879 від 11.08.2014 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області" в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ; визнати протиправним та скасувати наказ МВС України №1667о/с від 26.08.2014 року "По особовому складу" в частині звільнення начальника Часів-Ярського відділення міліції Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України у запас на підставі пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
1.1. В обґрунтування позову позивач зазначає, що вважає спірні накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки його було неправомірно звільнено з органів внутрішніх справ в запас. У відповідача не було правових підстав для його звільнення, оскільки порушено порядок та процедуру проведення службового та накладення дисциплінарного стягнення.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
2. Позивач перебував на посаді начальника Часів-Ярського відділення міліції Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області.
3. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2014 року №879 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області" за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про міліцію" та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ позивача звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
4. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.08.2014 року №1667 о/с, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_1 начальника Часів-Ярського відділення міліції Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу).
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
5. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, позов задоволено.
5.1. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України №879 від 11.08.2014 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області" в частині накладення на начальника Часів-Ярського ВМ Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області майора міліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ України.
5.2. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України №1667 о/с від 26.08.2014 року "По особовому складу" в частині звільнення начальника Часів-Ярського ВМ Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України.
5.3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріалами справи не підтверджено викладену в висновку службового розслідування інформацію щодо вчинення позивачем вчинку, що дискредитує звання особи рядового і начальницького складу.
IV. Касаційне оскарження
6. У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
6.1. Свої вимоги обґрунтовує, зокрема, тим, що судами попередніх інстанцій не враховано встановленого службовим розслідуванням факту грубого порушення позивачем службової дисципліни.
7. Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України, за змістом яких зазначає, що, на його думку, судами першої та апеляційної інстанцій було правильно встановлено прийняття спірних наказів з порушенням вимог Положення та Дисциплінарного статуту. Доводи касаційної скарги вважає необґрунтованими та просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
8. У судовому засіданні представник Міністерства внутрішніх справ України підтримала вимоги касаційної скарги в повному обсязі та наполягала на її задоволенні з підстав, що у ній зазначені, та надала пояснення, за якими не заперечувала, що процедура проведення службового розслідування була порушена, визнала, що пояснення у позивача відбиралися вже після завершення такого розслідування та складення відповідного висновку.
8.1. Позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив відмовити у її задоволенні та залишити судові рішення без змін.
8.2. Представник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області подав клопотання про розгляд справи без його участі.
8.3. Представник Артемівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області у судове засідання не з`явився. Вказане не є перешкодою розгляду справи за його відсутності, оскільки останній про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
9. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулюється Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію", в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення).
11. Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту та означає дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.
11.1. Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі. У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов`язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника.
11.1.1. Отже, наказ - це правовий акт, виданий з метою вирішення основних і оперативних завдань органів виконавчої влади його керівником, що діє на основі єдиноначальності, містить вимогу необхідності вчинення будь-якої дії або утримання від неї конкретним виконавцем (конкретними виконавцями).
11.2. За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку тощо.
11.3. Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені в статті 12 Дисциплінарного статуту, найсуворішим з яких є звільнення з органів внутрішніх справ, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.
11.4. Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.
11.4.1. Зокрема, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
12. Підстави звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу, в тому числі за порушення дисципліни, вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення, встановлені пунктами 63-65 Положення.
12.1. Окремо пунктами 66, 67 Положення передбачені підстави звільнення зі служби за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, та за вчинення злочину або адміністративного корупційного правопорушення.
13. Частиною 1 статті 5 Закону України "Про міліцію" визначено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов`язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.
14. Відповідно до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року №230 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за №541/23073, службовою особою органу (підрозділу) внутрішніх справ, якій доручено проведення службового розслідування має бути забезпечене повне, всебічне і об`єктивне дослідження обставин подій, які стали підставою для його призначення, задля чого ця особа наділена повноваженнями, передбаченими підпунктом 6.2.1 Інструкції.
14.1. Пунктом 5.1 вказаної Інструкції встановлено строк службового розслідування, який за загальним правилом може тривати місяць із дня видання наказу про його призначення.
14.2. Разом з тим, відповідно до пункту 6.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України передбачено, що особа рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ, стосовно якої проводиться службове розслідування, має, зокрема, право отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для його проведення; висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять); за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.
14.3. Вказаним пунктом також встановлено заборону затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС (рядового/начальницького складу) письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення.
VI. Обставини, що встановлені судами
15. У цій справі встановлено, що 12.04.2014 року представниками так званої "Донецької Народної Республіки" з метою дестабілізації обстановки у східних регіонах України захоплено адміністративне приміщення Слов`янського MB ГУМВС України в Донецькій області. У подальшому лідери терористичної організації ДНР, продовжуючи реалізовувати свої сепаратистські ідеї щодо відділення від України частини її території, з метою поповнення запасів озброєння та звернення до своїх лав якомога більшої частини місцевого населення, працівників міліції, а також поліпшення фінансового становища незаконно створеної організації захопили адміністративні будівлі силових органів Донецької області (МВС, СБУ, прокуратур міст Слов`янська, Краматорська, Дружківки, Костянтинівни, Красного Лиману, Артемівська, інших), взявши їх під повний контроль та у подальшому, шляхом співпраці із окремими службовими особами цих органів, які перейшли на бік ДНР, активно протистояли силам антитерористичної операції, чим нанесли державі непоправних втрат у сфері забезпечення національної безпеки, обороноздатності та фінансової стабільності України.
16. У ході перевірки Артемівського MB (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) ГУМВС України в Донецькій області установлено, що адміністративна будівля міськвідділу озброєними представниками самопроголошеної Донецької Народної Республіки не захоплювалась, останні захопили та перебували в приміщеннях міжрайонної прокуратури міста Артемівська та Артемівського району, міського виконавчого комітету та приміщення Приватбанку, що належить Артемівському ГУМВС України в Донецькій області, в якому вони знаходилися в період часу з 12.04.2014 року по 05.07.2014 року.