ПОСТАНОВА
Іменем України
18 липня 2019 року
м. Київ
справа №559/184/17
адміністративне провадження №К/9901/20120/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Желєзний І.В., Кравчук В.М.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 22.09.2017р. (суддя - Ходак С.К.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017р. (судді - Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В., Франовська К.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, щодо відмови в переведенні його на інший вид пенсії згідно ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування".
- зобов`язати Дубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Рівненській області призначити йому пенсію за віком з 11.08.2016р. відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією з урахуванням виплаченої за цей період пенсії згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
В обгрунтування заявлених вимог зазначав, що відповідачем протиправно. при розрахунку розміру пенсії за віком, застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік, оскільки за призначенням такого виду пенсії він звернувся вперше.
Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 22.09.2017р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017р., позов задоволено.
Визнано протиправними дії Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, щодо відмови в переведенні на інший вид пенсії ОСОБА_1 згідно ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування"
Зобов`язати Дубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 11.08.2016р. відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією з урахуванням виплаченої за цей період пенсії згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З ухваленими судовими рішеннями не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обгрунтування касаційної скарги посилався на те, що судами неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим зроблено помилкові висновки щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ) особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" призначається одна пенсія за її вибором.
Згідно ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії в розмірах, установлених законодавством.
Відповідно до ст. 10 Закону №1058-ІV особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
За частиною 3 ст. 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При цьому позивач продовжував працювати.