ПОСТАНОВА
Іменем України
19 липня 2019 року
Київ
справа №824/91/16-а
адміністративне провадження №К/9901/7844/18
№ К/9901/7845/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернівецькій області (далі - ТУ ДСА в Чернівецькій області) та ОСОБА_1 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року (суддя Левицький В.К.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року (судді Ватаманюк Р.В., Мельник-Томенко Ж.М., Сторчак В.Ю.) у справі № 824/91/16-а за позовом ОСОБА_1 до ТУ ДСА в Чернівецькі області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до ТУ ДСА в Чернівецькі області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (у редакції від 26 жовтня 2014 року) та за період з 29 березня по 31 грудня 2015 року включно, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд");
- зобов`язати відповідача провести перерахунок заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (у редакції від 26 жовтня 2014 року) та виплатити її у повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення праці, надбавка за вислугу років, за наявності помісячна та фіксована індексація тощо);
- зобов`язати відповідача провести перерахунок заробітної плати за період з 29 березня по 08 вересня 2015 року включно, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") та виплатити її у повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення праці, надбавка за вислугу років, за наявності помісячна та фіксована індексація тощо), а також відпускних, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги;
- зобов`язати відповідача провести перерахунок заробітної плати за період з 09 вересня по 31 грудня 2015 року включно, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") та виплатити її в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення праці, надбавка за вислугу років, за наявності помісячна та фіксована індексація тощо).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року розмір посадових окладів працівників апаратів судів мав визначатися відповідно до абзацу другого частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про прокуратуру", а з 29 березня 2015 року - відповідно до абзацу другого частини першої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд". Однак, заробітна плата протиправно, на думку позивача, виплачувалася йому за вказаний період виходячи з розмірів посадових окладів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов праці оплати працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".
Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 11 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року, позов задовольнив частково. Визнав неправомірними дії ТУ ДСА в Чернівецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів у редакції Закону України "Про прокуратуру" та за період з 29 березня по 08 вересня 2015 року включно відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд". Зобов`язав ТУ ДСА в Чернівецькій області провести ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про прокуратуру", а з 29 березня по 08 вересня 2015 року включно виходячи з розміру посадового окладу, визначеного згідно абзацом 2 частини 1 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", виплативши різницю в нарахованих сумах з урахуванням виплачених коштів. В іншій частині позовних вимог - відмовив.
Не погодившись з указаними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову - про відмову в задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог представник ТУ ДСА в Чернівецькій області вказує на законність і обґрунтованість нарахування та виплати позивачеві заробітної плати, адже у спірний період Кабінет Міністрів України не вчинив дій по приведенню постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов праці оплати працівників апаратів органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів" у відповідність до чинного законодавства, а ДСА не наділено правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу. З огляду на зазначене відповідач вважає, що судові рішення у цій справі ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Також до Верховного Суду з касаційною скаргою звернувся ОСОБА_1, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року та змінити постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга позивача мотивована тим, що в період з 09 вересня по 31 грудня 2015 року відповідач також повинен був керуватися нормою, яка має вищу юридичну силу, тобто частиною 1 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а також нормами Конституції України, та нараховувати і виплачувати заробітну плату у розмірі визначеному законом, а не постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 644.
Заперечення на вказані касаційні скарги до суду не надійшли.
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалами від 06 червня та 06 липня 2016 року відкрив провадження у справі за вказаними касаційними скаргами.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У січні 2018 року касаційні скарги ТУ ДСА в Чернівецькій області та ОСОБА_1 передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Шарапа В.М. (суддя-доповідач), Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
12 червня 2019 року відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 12 червня 2019 року № 722/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ТУ ДСА в Чернівецькій області та відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 .
Суди попередніх інстанцій установили, що позивач з 04 січня 2012 року по теперішній час працює на посаді помічника судді Шевченківського районного суду м. Чернівці, що відповідає 5 категорії посад державних службовців.
У період часу з 26 жовтня 2014 року по 31 серпня 2015 року заробітна плата ОСОБА_1 нараховувалася та виплачувалася, виходячи з посадового окладу у розмірі мінімальної заробітної плати, яка протягом спірного періоду становила 1218,00 грн.
Нараховуючи заробітну плату протягом вказаного періоду відповідач керувався положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", якою затверджено схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих загальних судів (додаток 47), а з вересня 2015 року - постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 644 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", якою внесено зміни в постанову Кабінету Міністрів України № 268 шляхом затвердження нової схеми посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів залежно від місячного посадового окладу (коефіцієнту від місячного посадового окладу) судді місцевого суду.
21 січня 2016 року позивач звернувся до ТУ ДСА в Чернівецькій області з письмовою заявою, у якій, посилаючись на вимоги Закону України "Про судоустрій та статус суддів", просив провести перерахунок заробітної плати за період з 29 березня по 31 грудня 2015 року включно та виплатити її в повному обсязі з урахуванням всіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу, а також відпускних та допомоги на оздоровлення.
Оскільки, вказані вимоги відповідачем не були задоволені, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги Чернівецький окружний адміністративний суд, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 заробітну плату за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції чинній з 26 жовтня 2014 року) та за період з 29 березня по 08 вересня 2015 року відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд"). Суди дійшли висновку, що норми статей 144, 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у зазначених редакціях були чіткими та встановлювали розмір заробітної плати працівників апарату суду, який не потребував будь-якої деталізації з боку Кабінету Міністрів України.
Водночас, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання неправомірними дій ТУ ДСА в Чернівецькій області щодо не нарахування та невиплати заробітної плати за період з 09 вересня по 31 грудня 2015 року включно, оскільки з 09 вересня 2015 року розмір окладу працівників апарату судів регулюється не Законом України "Про судоустрій та статус суддів" (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд"), а постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 644, і заробітна плата позивачу за цей період нараховувалась та виплачувалась в розмірі передбаченому зазначеною постановою КМУ.
Надаючи правову оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи, Верховний Суд виходить з такого.
26 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII), яким внесено зміни до статті 144 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VІ), зокрема передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Абзацом другим підпункту 1 і абзацом третім підпункту 2 пункту 13 розділу XIII Закону № 1697-VII Кабінет Міністрів України зобов`язано у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом № 2453-VІ.