ПОСТАНОВА
Іменем України
19 липня 2019 року
Київ
справа №276/1186/16-а
адміністративне провадження №К/9901/21782/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року (судді Франовська К.С., Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.) у справі №276/1186/16-а за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Житомирі Онищенка Юрія Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
УСТАНОВИВ:
В грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Поліцейського роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Житомирі Онищенка Юрія Володимировича (далі - УПП у м. Житомирі, відповідач) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав про неправомірність прийняття оскаржуваної постанови серії ПС2 №540555 від 24 жовтня 2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (тут і надалі - КУпАП) та накладення штрафу у розмірі 255 грн, так як оскаржувана постанова у справі не ґрунтується на доказах, а інкриміноване йому правопорушення він вчинив у зв`язку з необхідністю.
Постановою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 03 квітня 2017 року позов задоволено.
Скасовано постанову поліцейського роти №4 Управління патрульної поліції у місті Житомирі Онищенка Ю.В. у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №540555 від 24 грудня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті (178) 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 травня 2017 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовив.
Не погодившись з указаним рішенням апеляційного суду, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 травня 2017 року та залишити в силі постанову Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 03 квітня 2017 року. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги скаржник вказує на те, що відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови не було досліджено всіх доказів, які мали значення для правильного вирішення справи.
Крім того, позивач зазначив, що складення постанови про накладення адміністративного стягнення на бланку, що втратив чинність, є додатковою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Водночас вказав, що інспектор незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобілю, хоча закон дозволяє розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справи.
Також зазначає, що відповідачем не надано доказів правомірності застосування відеокамери, на яку був здійснений запис фіксування правопорушення.
Заперечення (відзиву) на касаційну скаргу не надходило.
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 31 травня 2017 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року касаційну скаргу позивача передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Шарапа В.М.(суддя-доповідач), Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 12 червня 2019 року №705/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача: Шарапи В.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24 грудня 2016 року о 13 год. 20 хв. в м. Житомирі по вул. Покровській 5/1 водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Renault Kango д.н.з НОМЕР_1, здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 "зупинка заборонена", чим порушив ПДР України і, таким чином, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП.
У зв`язку з цим,поліцейським роти №4 Управління патрульної поліції у місті Житомирі Онищенком Ю.В. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Не погоджуючись з постановою про адміністративне правопорушення, позивач звернувся до суду з цим позовом про її скасування.
Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи постанову поліцейського роти №4 УПП в м. Житомирі Онищенка Ю.В. серії ПС2 №540555 від 24 грудня 2016 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено вимоги КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, не доведено винних умисних або необережних дій чи бездіяльності позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення. Також зазначено, що в ході розгляду справи інспектором було некоректно складено постанову: допущено невідповідність щодо дати винесення постанови, виправлення статті за якою особа притягується до адміністративної відповідальності.
Натомість, суд апеляційної інстанції, який здійснював перегляд постанови суду першої інстанції, дійшов протилежних висновків, скасував судове рішення першої інстанції та відмовив позивачу у задоволені позовних вимог. Зазначив, що з дослідженого відеозапису з нагрудної камери поліцейського роти №4 УПП в м. Житомирі Онищенка Ю.В ., яким зафіксовано вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1, встановлено, що останній дійсно здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 "зупинка заборонена", тим самим порушивши пункт 15.9 ґ Правил дорожнього руху.
Верховний Суд вважає обґрунтованим такий висновок суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормами статті 14 Закон України від 30 червня 1993 року, № 3353-XII "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII), поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
За приписами статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення від
7 грудня 1984, № 8073-X (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, із змінами внесеними Законом від 14 липня 2015 року N 596-VIII - далі КУпАП) доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.