ПОСТАНОВА
Іменем України
18 липня 2019 року
Київ
справа №711/5032/17
адміністративне провадження №К/9901/22581/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Берназюка Я.О, судді Шарапи В.М. розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси у складі судді Дунаєва А.О. від 14 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Глущенко Я.Б., Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є. від 22 листопада 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просив:
визнати протиправною відмову відповідача у призначенні йому одноразової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності та зобов`язати відповідача призначити та виплатити йому одноразову допомогу у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що право на отримання одноразової грошової допомоги встановлено Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію" (далі - Закон № 565-XII), а неврегульованість питань застосування положень цього Закону не скасовує це право. Оскільки йому встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (далі - ОВС), то він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 565-XII.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною відмову відповідача щодо відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги; зобов`язано відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ, в розмірі 290000,00 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції України у Черкаській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому 24 листопада 2016 року ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням позивачем служби в ОВС, він має право на отримання вищезазначеної одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 565-XII.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 вересня 2017 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Національної поліції України в Черкаській області звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 09 грудня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 711/190/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів Верховного Суду: суддя-доповідач Желєзний І.В., судді Берназюк Я.О., Саприкіна І.В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів Верховного Суду: суддя-доповідач Желєзний І.В., судді Берназюк Я.О., Шарапа В.М.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 1999 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України; 07 листопада 2015 року прийнятий на службу до Національної поліції на посаду інспектора Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 192 о/с від 04 листопада 2016 року позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 (через хворобу) Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580).
02 листопада 2016 року військово-лікарською комісією складено Свідоцтво про хворобу № 363, згідно з яким встановлена наявність у ОСОБА_1 захворювання, пов`язаного із виконанням службових обов`язків, визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.
Висновком МСЕК від 24 листопада 2016 року ОСОБА_1 з 23 листопада 2016 року безтерміново встановлено ІІ групу інвалідності з причини захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків, ступінь втрати професійної працездатності - 80%.
В березні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Листом від 13 березня 2016 року № 29/К-33 Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області відмовлено у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги з зазначенням, що статтею 97 Закону України "Про Національну поліцію" не передбачена можливість виплати колишньому поліцейському одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності чи захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.
15 грудня 2016 року ОСОБА_1 повторно подав до Головного управління Національної поліції в Черкаській області заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності.
Листом від 10 січня 2017 року № 29/Б-184 Головне управління Національної поліції в Черкаській області відмовило у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, зазначивши, що статтею 97 Закону України "Про Національну поліцію" не передбачена можливість виплати колишньому поліцейському одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності чи захворювання, пов`язаного із проходженням служби в ОВС.
Вважаючи, що його права, свободи та законні інтереси порушені, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що на момент звернення із заявою про виплату одноразової допомоги статтею 97 Закону України "Про Національну поліцію" не було передбачено підстав для виплати одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, які отримали захворювання в органах внутрішніх справ, а звільнилися з поліції, та не врегульовано питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги саме цій категорії осіб.
Від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області, у якому вказується на безпідставність вимог касаційної скарги та законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 вересня 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року не відповідають, а вимоги касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
07 листопада 2015 року набрав чинності Закон № 580-VIII.
До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону № 565-XII та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850).
Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання вимог статті 23 Закону № 565-XII постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок № 850.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 2 Порядку № 850).