ПОСТАНОВА
Іменем України
17 липня 2019 року
м. Київ
справа №620/3860/18
адміністративне провадження №К/9901/13943/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув касаційну скаргу у попередньому судовому засіданні Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 (суддя Житняк Л.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 (колегія у складі суддів Кузьменка В. В.,Василенка Я. М., Шурка О. І.)
у справі №620/3860/18
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича
третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 27.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив зобов`язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях від 21.01.2015 №004-24504-160115.
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.02.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019, адміністративний позов задоволено.
3. 15.05.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019. У скарзі скаржник просив скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
4. Ухвалою Верховного Суду від 23.05.2019 було відкрито провадження у справі. Відзив від Позивача не надходив. Відповідач заявляв клопотання про розгляд справи за участі сторін, однак відповідно до ч.1 ст. 343 КАС України попередній розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи. Крім того Відповідач заявляв клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень, однак ухвалою від 23.05.2019 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.10.2014 Постановою Національного Банку України №692/БТ "Про віднесення AT "Дельта Банк" до категорії проблемних", банк було віднесено до категорії проблемних на строк до 180 днів та з метою стабілізації діяльності Банку та відновлення його фінансового становища було запроваджено певну низку обмежень, в тому числі - заборонено здійснювати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, що призводять до збільшення гарантованої суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
6. 02.03.2015 Постановою Правління Національного банку України №150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича.
7. Рішеннями виконавчої дирекції ФГВФО від 08.04.2015 №71 та від 03.08.2015 №47 строк здійснення тимчасової адміністрації було запроваджено на шість місяців та продовжено по 02.10.2015 включно.
8. 02.10.2015 Постановою Національного банку України №664 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації AT "Дельта Банк" з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.
9. 21.01.2015 позивачем було укладено з AT "Дельта Банк" договір банківського вкладу №004-24504-210115 з відкриттям депозитного рахунку на суму 190 000,00 грн зі строком повернення по 20.07.2015. Відповідно до п.1.10 договору банківського вкладу, у разі закінчення строку залучення вкладу вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок відкритий на ім`я вкладника. Відповідно до додаткової угоди від 21.01.2015 №1 сторони виклали п.1.8 договору таким чином: "зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного рахунку або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку або шляхом перерахування з відкритого в банку рахунку іншої особи-резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови п.5.11 правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору не застосовується. У разі, якщо в день укладення Сторонами цього договору не буде здійснено зарахування перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений.".
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач є вкладником банку, на якого розповсюджуються гарантії на відшкодування вкладу за рахунок коштів Фонду у межах гарантованої суми. Проте позивача не включено до переліку вкладників банку у зв`язку тим, що на думку відповідача договір банківського вкладу є нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI. Відповідачем необґрунтовано обмежено право Позивача на отримання коштів за вкладом за рахунок Фонду.
11. Спірний договір вкладу не передбачає жодних умов, які б надавали не встановлені законом переваги будь-яким кредиторам банку. Надходження коштів на рахунок позивача від іншої особи не свідчить про нікчемність ні договору вкладу, ні самої транзакції щодо перерахування коштів, оскільки ці правочини вчинені у межах чинного законодавства, що регулює договірні відносини та відносини у сфері банківської діяльності.
12. Крім того, відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що спірний правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
13. Крім того, суди не взяли до уваги посилання апелянта в якості підстави для визнання правочину (договору) нікчемним, ту обставину, договір банківського вкладу був укладений позивачем у період дії постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк", з огляду на те, що вказане рішення є банківською таємницею та позивач не могла знати про віднесення Банку до категорії проблемних.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. У касаційній скарзі відповідач наголошує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, зробленими без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
15. Договір банківського вкладу було укладено з порушенням публічного порядку його укладення, а додаткова угода свідчить про надання банком позивачу переваг перед іншими вкладниками, що в силу закону є нікчемним.
16. Відкриття рахунків та внесення нових вкладів носить масовий характер, а зараховані на рахунки суми призводять до появи вкладів, розмір яких точно відповідає граничному розміру відшкодування. Також, відповідач звертає увагу, що кошти на рахунок позивача не вносились, а відбувся технічний перерозподіл загальних пасивів банка, шляхом зменшення великого вкладу третьої особи до розмірів граничної суми відшкодування, і в результаті таких дій було нанесено значну шкоду правопорядку, оскільки недобросовісний клієнт проблемного банку - власник великого депозиту, виключає застосування до нього імперативних заборон.