ПОСТАНОВА
Іменем України
18 липня 2019 року
м. Київ
справа №310/3456/17
адміністративне провадження №К/9901/20197/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Желєзний І.В., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017р. (судді - Мельник В.В., Сафронова С.В., Прокопчук Т.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У червні 2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати пенсії в розмірі меншому, ніж встановлений законом прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- зобов`язати провести з 12.08.2016р. перерахунок пенсії із підвищенням її до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та провести відповідні виплати, починаючи з 12.08.2016р. з урахуванням раніше сплачених сум, врахувавши, що розмір виплаченої пенсії не може бути нижчим від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що починаючи з дати призначення пенсії - 12.08.2016р. розмір призначеної та виплачуваної йому пенсії є меншим за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом, що не відповідає положенням статті 46 Конституції України.
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25.07.2017р. у задоволені позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017р. постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25.07.2017р. скасовано, та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним дії Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії в розмірі меншому, ніж встановлений законом прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов`язано Бердянське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 13.12.2016р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та здійснити відповідні виплати з урахуванням вже проведених виплат.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов`язання Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вчинити дії за період з 12.08.2016р. по 12.12.2016р. залишено без розгляду.
З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обгрунтована тим, що Пенсійним органом позивачу на законних підставах призначена та виплачується пенсія в порядку та у розмірі, що передбачений чинним законодавством. В свою чергу відсутність у позивача необхідного страхового стажу позбавляє Пенсійний орган можливості виплачувати йому пенсію у розмірі, не меншому ніж прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність.
Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просив у її задоволенні відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 12.08.2016р. ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
16.05.2017р., у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії з 12.08.2016р.
Листом від 29.05.2017р. відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для перерахунку його пенсії у зв`язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки розмір його пенсії відповідає вимогам чинного законодавства. Згідно наведених пенсійним органом розрахунків, пенсія позивача у період з 12.08.2016р. складала 949,00 грн.; а з червня 2017р. - 1087,09 грн.
Вважаючи таку відмову у проведенні перерахунку неправомірною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з того, що розмір страхового стажу позивача є меншим ніж стаж, передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому пенсія позивачу призначена та виплачується у відповідності до норм чинного законодавства.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Суд дійшов висновку про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, оскільки розмір його пенсії за віком, яка є єдиним джерелом його існування, починаючи з 12.08.2016р., є нижчим, ніж прожитковий мінімум, встановлений законом, а тому дії відповідача по виплаті пенсії позивачу в розмірі, який є нижчим ніж встановлено законом, є неправомірними, а права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача з підвищенням її до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та здійснити відповідні виплати з урахуванням вже проведених виплат.
З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.