Постанова
Іменем України
15 липня 2019 року
м. Київ
справа № 521/20302/16-ц
провадження № 61-20209св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2017 року у складі колегії суддів:
Дрішлюка А. І., Сєвєрової Є. С., Таварткіладзе О. М.
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом
до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) про визнання недійсним договору
№ 16022903130926 (SAMDNWFC00002913424) від 29 лютого 2016 року, укладеного шляхом обману в магазині "Ельдорадо" товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" (далі - ТОВ "Дієса"), розташованому по вулиці Новощепний ряд, 2 в місті Одесі, за яким від її імені без її згоди, всупереч її волі, неуповноваженими на його вчинення особами, з використанням сервісу АТ КБ "ПриватБанк" "Оплата частинами"
за її платіжною карткою № НОМЕР_1, викраденою 28 лютого
2016 року під час вчинення стосовно неї розбійного нападу, за фактом якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 12016160500001727 за частиною першою статті 15 і пункту 6 частини другої статті 115, частини четвертої статті 187 КК України; відновлення становища, яке існувало до порушення шляхом визнання ОСОБА_1 такою, що не мала та не має будь-яких зобов`язань перед АТ КБ "Приватбанк" за вищевказаним кредитним договором.
В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначила, що 28 лютого 2016 року близько 19 год. відносно неї групою осіб було вчинено розбійний напад, за фактом якого було відкрито кримінальне провадження.
Після розбійного нападу, того ж дня, близько 21 год. бригадою швидкої медичної допомоги її у стані коми першого ступеня було доставлено до відділення реанімації та інтенсивної терапії Багатопрофільного медичного центру "Університетська клініка № 1 Одеського Національного медичного університету", де вона перебувала у ніч з 28 лютого 2016 року по 29 лютого 2016 року, з продовженням курсу стаціонарного лікування в комунальній установі "Міська лікарня № 8" (далі - КУ "Міська лікарня № 8").
Також вказала, що в результаті скоєння розбійного нападу, невідомі особи заволоділи належним їй майном, а саме: її службовим посвідченням, платіжними картками АТ КБ "ПриватБанк" та мобільним телефоном,
в якому знаходились сім-картки (абонентські номери НОМЕР_2, НОМЕР_3 ). Крім того, під час її перебування на лікуванні, 29 лютого
2016 року близько 01 год. особами, що вчинили стосовно неї розбійний напад було здійснено операцію з отримання грошей в банкоматі готівкою
у сумі 200 грн та о 01 год. 40 хв. проведено розрахунок в магазині на суму
122, 93 грн. Окрім зазначеного, 29 лютого 2016 року о 13 год. 30 хв. вказаними особами за допомогою сервісу "Оплата частинами" укладено договір №16022903130926 купівлі ноутбуку на суму 24 999, 94 грн, за яким доручено АТ КБ "Приват Банк" встановити регулярний платіж з картки
№ НОМЕР_1 на погашення заборгованості у кількості 7 платежів
у розмірі 3 571, 42 грн, перший з яких 29 лютого 2016року, останній -
29 серпня 2016 року. Крім того, перед покупкою ноутбука невідомою особою поповнено її картку на суму 2 тис. грн та 1 600 грн.
29 лютого 2016 року брат ОСОБА_1 - ОСОБА_2 повідомив банк
про факт викрадення у позивача платіжних карток та мобільного телефону. 01 березня 2016 року позивач особисто отримала нові картки у відділенні банку, замість вкрадених. Стверджувала, що неодноразово, а саме
28 березня 2016 року, 18 травня 2016 року та 03 листопада 2016 року письмово повідомляла банк про обставини заволодіння невідомими особами її картками та телефоном, проте відповідач її звернення ігнорував.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про визнання недійсним договору та відновлення становища, яке існувало до порушення, залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю підстав для задоволення позову, оскільки на обґрунтування своїх позовних вимог позивач не надала суду доказів та не навела передбачених
статтею 203 ЦК України підстав недійсності кредитного договору. Матеріали кримінального провадження визнані судом недопустимим доказами.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 27 червня
2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2017 року скасовано.
Позов ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про визнання договору недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення, задоволено частково.
Визнано недійсним кредитний договір № 18022903130926 ( 16022903130926 ) (SAMDNWFC00002913424) від 29 лютого 2016 року, укладений від імені ОСОБА_1 в магазині "Ельдорадо" (ТОВ "Дієса"), розташованому
по вулиці Новощепний ряд, 2 у місті Одесі, з використанням сервісу
АТ КБ "Приватбанк" - "Оплата частинами" за платіжною карткою
№ НОМЕР_6 .
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 судовій збір
у розмірі 2 315, 09 грн, витрати, пов`язані з явкою до суду представника позивача, у розмірі 4 148, 93 грн, добові представника позивача у зв`язку
з переїздом до іншого населеного пункту у розмірі 5 853, 40 грн.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що дослідженими судом доказами підтверджено, що ОСОБА_1 не виражала волевиявлення на укладення з АТ КБ "ПриватБанк" кредитного договору, а тому він на підставі статтей 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати рішення Апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2017 року
і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду апеляційної інстанції ґрунтується на доказах, які не є належними і допустимими, суд апеляційної інстанції не вирішив питання про застосування реституції, а також безпідставно стягнув на користь позивача витрати, пов`язані з явкою до суду представника позивача, та добові представника позивача у зв`язку із переїздом до іншого населеного пункту.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У запереченні на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 -
ОСОБА_3 просить відхилити касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" та залишити в силі рішення суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"
(далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.