Постанова
Іменем України
15 липня 2019 року
м. Київ
справа № 761/11709/16-ц
провадження № 61-32970св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Київський слідчий ізолятор управління Державної пенітенціарної служби України у місті Києві та Київській області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2, Куликовська Тетяна Вікторівна, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 травня 2017 року у складі судді Юзькової О. Л. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Пікуль А. А., Борисової О. В., Гаращенка Д. Р.
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського слідчого ізолятора управління Державної пенітенціарної служби України у місті Києві та Київській області (далі - Київський СІЗО), в якому, уточнивши позовні вимоги, просив визнати нікчемною довіреність від 02 березня 2012 року, що посвідчена підполковником внутрішньої служби Домбровським Євгеном Станіславовичем, в.о. начальника Київського СІЗО, за № 28; визнати недійсною заяву про реєстрацію довіреності та дубліката довіреностей у Єдиному реєстрі довіреностей від 02 березня 2012 року, реєстровий № 29 від імені ОСОБА_1 ; вилучити з Єдиного реєстру довіреностей реєстраційний запис № 37458999 про реєстрацію довіреності від 02 березня 2012 року за № 28, виданої ОСОБА_1, яка посвідчена Київським СІЗО.
Позовна заява обґрунтована порушенням відповідачем правил посвідчення та реєстрації довіреності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 травня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у довіреності ОСОБА_1 від 02 березня 2012 року чітко прописана мета оформлення довіреності та права представника, підпис ОСОБА_1 був завірений Домбровським Є. С., про що зроблений запис наприкінці документу, що свідчить про те, що видача позивачем довіреності на ім`я ОСОБА_2 була вільною та відповідала його внутрішній волі. Позивачем не наведено переконливих доводів, які б свідчили про порушення його прав представником відповідача при посвідченні вказаної довіреності, своїм правом на скасування довіреності він не скористався. Та обставина, що довіреність від 02 березня 2012 року не була зареєстрована в реєстрі для реєстрації заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, не є підставою для скасування довіреності, оскільки такий реєстр в 2012 році в Київському СІЗО не вівся, його ведення розпочато у 2015 році. Подання заяви про реєстрацію довіреності - це обумовлена законом дія, яка не є в розумінні положень ЦК України правочином. А реєстрація довіреності є нотаріальною дією в розумінні вимог Закону України "Про нотаріат", яка була здійснена уповноваженою особою - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т. В.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 06 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що районний суд дійшов обґрунтованого висновку по відсутність підстав для задоволення позову. Обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, визнані апеляційним судом доведеними. Висновки суду першої інстанції, мотиви, з яких суд визнав відсутніми правові підстави для задоволення заявленого ОСОБА_1 позову, нормативно-правові акти, якими керувався суд при ухваленні рішення, повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскарженого рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06 вересня 2017 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди надали неправильну оцінку доказам у справі. На думку заявника, видана ним довіреність є нікчемною, оскільки заява про реєстрацію довіреності містить ознаки підробки, надання цієї довіреності не відповідало його бажанню, при посвідченні довіреності та її реєстрації мали місце порушення, які впливають на чинність довіреності. Вказує, що судом не було прийнято докази, на які він посилався та надавав суду, і ці докази мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Також ОСОБА_1 заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відзивів на касаційну скаргу не подано
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
04 жовтня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу передано до Верховного Суду і 07 червня 2019 року розподілено судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
02 березня 2012 року ОСОБА_1, перебуваючи у Київському СІЗО надав довіреність на представлення його інтересів ОСОБА_2 .
Вказана довіреність посвідчена 02 березня 2012 року підполковником внутрішньої служби Домбровським Є. С., виконуючим обов`язки начальника Київського СІЗО, за № 28.
Довіреність надана на представництво інтересів ОСОБА_1 у справі щодо розірвання шлюбу з ОСОБА_4 та інших справах, які випливають із розірвання шлюбу, зокрема укладання угод щодо місця проживання та умов участі у вихованні й утриманні дитини ОСОБА_6 .
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т. В. 20 березня 2012 року до Єдиного реєстру довіреностей було внесено реєстраційний запис за № 37458999 про реєстрацію довіреності від 02 березня 2012 року за № 28.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13 травня 2015 року у справі № 761/5157/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Київського СІЗО, третя особа - ОСОБА_4, про визнання неправомірними дій та скасування нотаріальної дії щодо посвідчення довіреності № 28 від 02 березня 2012 року встановлено, що у вказаній довіреності чітко прописана мета оформлення довіреності та права представника, підпис ОСОБА_1 на довіреності був завірений виконуючим обов`язки начальника Київського СІЗО Домбровським Є. С., про що зроблений запис у кінці документа. Це свідчить про те, що видача позивачем довіреності на ім`я ОСОБА_2 була вільною та відповідала його внутрішній волі. Своїм правом на скасування довіреності ОСОБА_1 не скористався. Той факт, що довіреність від 02 березня 2012 року не була зареєстрована в реєстрі для реєстрації заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, не є підставою для скасування довіреності, оскільки такий реєстр в 2012 році в Київському СІЗО не вівся, його ведення розпочато у 2015 році.