ПОСТАНОВА
Іменем України
18 липня 2019 року
Київ
справа №216/5226/16-а(2-а/216/33/17)
адміністративне провадження №К/9901/20315/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції
на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 10 березня 2017 року (у складі головуючого судді Кузнецова Р.О.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді: Мельника В.В., суддів Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.)
у справі №216/5226/16-а (2а-216/33/17)
за позовом ОСОБА_1
до інспектора роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Ольшанської Марини Валентинівни
про скасування постанови про адміністративне правопорушення
I. ПРОЦЕДУРА
1. У жовтні 2016 року позивач звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до інспектора роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Ольшанської М.В. про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
2. Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 10 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано незаконною та скасовано постанову інспектора роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Ольшанської М.В. серії АР №069286 від 21 жовтня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 гривень.
3. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Постановою відповідача серії АР №069286 від 21 жовтня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП України і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень за те, що він 21 жовтня 2016 року о 12:40 год., керуючи автомобілем марки "Мерседес" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Свято-Миколаївська в м. Кривому Розі, здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від краю виїзду з прилеглої території, чим порушив пункт 15.9 "и" ПДР.5.
5. Позивач зазначає, що правила дорожнього руху не порушував, керований ним автомобіль не зупиняв, а рухався про проїжджій частині з мінімальною швидкістю для того, щоб пропустити потік автотранспорту, який рухався у поточному русі і здійснити перестроювання у ліву смугу руху, при цьому, наміру зупиняти транспортний засіб не мав. Зазначає, що відповідач перегородивши шлях своїм автомобілем, змусив його зупинитись. Вважає такі дії інспектора роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції Ольшанської М.В. протиправними та просив суд скасувати прийняту за наслідками складеного протоколу постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
6. Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи постанову серії АР №069286 від 21 жовтня 2016 року, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення передбаченого частиною першою статті 122 КУпАп, а отже постанова підлягає скасуванню.
7. Крім того, суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги наявний в матеріалах адміністративної справи відеозапис з нагрудної відеокамери інспектора поліції, оскільки у ньому відображені лише обставини вчинення правопорушення та не проведені заміри відстані на місці вчинення правопорушення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
8. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП доведена в повному обсязі зібраними матеріалами справи та відеозаписом з нагрудної відеокамери інспектора поліції, а отже прийнята постанова є законною та не підлягає скасуванню.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
10. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України "Про Національну поліцію".
12. Положеннями пункту 8 частини першої статті 23 цього ж Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
13. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
14. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).