1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



18 липня 2019 року

Київ

справа №808/2412/14

адміністративне провадження №К/9901/5075/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,



розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015 (судді: Баранник Н.П. (головуючий), Малиш Н.І., Щербак А.А.) у справі № 808/2412/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.12.2013 №0000922510.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що враховуючи положення статті 198 Податкового кодексу України позивачем правомірно віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 107 594,61 грн до складу податкового кредиту за серпень 2013 року, оскільки було дотримано правило "першої події", а факт здійснення списання коштів з банківського рахунку підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2014 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 107 594,61 грн до складу податкового кредиту за серпень 2013 року, оскільки було дотримано правило "першої події" та здійснено списання коштів з банківського рахунку Товариства.

5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015 рішення суду першої інстанції скасовано та прийняти нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.

6. Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції, виходив з того, що договір від 17.07.2013 № ВМ-0296, укладений між позивачем та контрагентом ТОВ "Комель.ЮА", у розумінні п. 187.9. ст. 187 Податкового кодексу України є довгостроковий, оскільки його виконання - надання послуг з переробки відпрацьованих мастил (олив), можливе лише після спливу близько 20-25 років, тобто у період, що є більшим ніж 1 рік. Тому право на віднесення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, за таким договором, можливе лише після фактичного отримання замовником результатів робіт (послуг).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ТОВ "Комель.ЮА" за серпень 2013 року, за результатами якої складено акт від 28.11.2013 № 242/25-00/00213428 та встановлено порушення п. 198.3, п.198.6 ст. 198 п. 200.1 п. 200.3 абз.а) п. 200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, внаслідок чого позивачем допущено завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2013 року у розмірі 107 594,61 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.2013 № 0000922510, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 107 595,00 грн та нараховано штрафних (фінансових) санкцій у сумі 53 797,50 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на те, що він на виконання вимог пункту 2.3 Договору № ВМ-0296 укладеного з ТОВ "Комель.ЮА" про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) здійснив 100% попередню оплату послуг виконавця шляхом безготівкового перерахування сум попередньої оплати на поточний рахунок ТОВ "Комель.ЮА", а тому право на нарахування податкового кредиту у нього виникло незалежно від того, чи такі товари/ послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду. Крім того вказує, що Договір № ВМ-0296 не відповідає критеріям довгострокового договору, оскільки комплекс послуг, що надає виконавець по утилізації відходів включає цілу низку заходів таких як збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація, видалення, знешкодження та захоронення відпрацьованих мастил і кожна з перелічених послуг може бути надана виконавцем менш ніж за рік.

11. Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу позивача, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін з посиланням на необґрунтованість такої скарги. Зазначає, що Договір № ВМ-0296 відповідно до пункту 187.9 статті 187 Податкового кодексу України є довготривалим, що передбачає для замовника виникнення права на віднесення сум до податкового кредиту датою фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.

Податковий кредит- це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначенні в статті 198 Податкового кодексу України.

12.2. Пункт 187.9 статті 187.

Датою виникнення податкових зобов`язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.


................
Перейти до повного тексту