ПОСТАНОВА
Іменем України
15 липня 2019 року
м. Київ
справа №804/14556/15
касаційне провадження №К/9901/28262/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 (головуючий суддя - Чумак С.Ю., судді: Гімон М.М., Юрко І.В.) у справі № 804/14556/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило: визнати для позивача узгодженим та досягнутим податковий компроміс з податку на прибуток щодо господарських операцій за перший квартал 2014 року на суму 483625,00 грн., заявлений у заяві від 14.04.2015 про застосування податкового компромісу згідно з доданим до неї уточнюючим розрахунком сум з податку на прибуток; у зв`язку із досягненням податкового компромісу вважати суму в розмірі 459442,00 грн., що складає 95 відсотків суми заниженого податкового зобов`язання з податку на прибуток, заявленого в заяві від 14.04.2015 про застосування податкового компромісу згідно з доданим до неї уточнюючим розрахунком сум з податку на прибуток, та донарахованого згідно з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 02.07.2015 № 0002802203, погашеними, а штрафні санкції в розмірі 241826,00 грн., нараховані за цим актом індивідуальної дії, такими, що не підлягають застосуванню та сплаті.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 15.02.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовив з огляду на те, що уточнюючий розрахунок щодо застосування процедури податкового компромісу міг бути поданий платником лише щодо звітної податкової декларації за перший квартал 2014 року, а не щодо декларації за звітний календарний 2014 рік.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 05.09.2016 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2016 скасував. Адміністративний позов задовольнив. При цьому вийшов за межі позовних вимог: визнав протиправними дії відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 02.07.2015 № 0002802203; визнав протиправним і скасував зазначений акт індивідуальної дії; зобов`язав Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області скласти довідку, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов`язань в уточнюючому розрахунку з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" за 2014 рік.
Вирішуючи спір, суд виходив із того, що податковий компроміс застосовується саме до правовідносин, що виникли до 01.04.2014, а не до поданих декларацій за певні податкові періоди. Відтак, законодавцем не заборонено при ініціюванні процедури податкового компромісу уточнювати податкові зобов`язання з податку на прибуток щодо правовідносин за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 шляхом, зокрема, подання податкової декларації в цілому за 2014 рік та не встановлено жодних виключень, заборон чи спеціальних правил щодо уточнення показників із податку на прибуток за 2014 рік.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області оскаржила його в касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2016.
В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 69, 86, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в суді апеляційної інстанції).
При цьому зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції є помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.04.2015 позивачем подано до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області заяву про застосування податкового компромісу. Разом із цією заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" надано уточнюючі розрахунки з податку на прибуток підприємства за звітний (податковий) період - 2014 рік та з податку на прибуток підприємства за 2014 рік з позначкою "податковий компроміс", а також перелік (опис) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації для застосування процедури досягнення податкового компромісу.
За результатами розгляду вказаної заяви органом доходів і зборів прийнято рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки, яке отримано товариством 28.04.2015.
Проте, незважаючи на зазначене рішення відповідача, 29.04.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" сплачено за платіжним дорученням від 29.04.2015 № 572 24183,00 грн. - 5 відсотків податку на прибуток підприємства для застосування податкового компромісу.
В свою чергу, в період з 11.06.2015 по 17.06.2015 контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства в частині витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та суми завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у межах процедури досягнення податкового компромісу при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд Маркет" за січень 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігос ЛТД" за лютий 2014 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Алгонкін ЛТД" за березень 2014 року та Товариством з обмеженою відповідальністю "КБГ Фудс Трейдінг" за березень 2014 року, результати якої оформлено актом від 22.06.2015 № 1350/04-61-22-3/30394727.
Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого завищено витрати на загальну суму 2686957,00 грн. за 2014 рік за рахунок віднесення до їх складу сум витрат за господарськими операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд Маркет", Товариством з обмеженою відповідальністю "Лігос ЛТД", Товариством з обмеженою відповідальністю "Алгонкін ЛТД", Товариством з обмеженою відповідальністю "КБГ Фудс Трейдінг, які не направлені на реальне настання правових наслідків.
На підставі зазначеного акта перевірки Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.07.2015 № 0002802203, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 483652,00 грн. за основним платежем та 241826,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Згідно з пунктом 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.
Уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість подаються за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Разом з уточнюючим розрахунком подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.
На випадки подання уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань відповідно до цього підрозділу не поширюються норми статті 50 цього Кодексу.
При складанні уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань для застосування податкового компромісу не враховуються суми коригувань податкового кредиту з податку на додану вартість та/або витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, відображені в уточнюючих розрахунках, які одночасно відповідають таким умовам: 1) подані в порядку, встановленому статтею 50 цього Кодексу, після 1 квітня 2014 року; 2) уточнюють показники податкових декларацій за звітні (податкові) періоди, що передували 1 квітню 2014 року; 3) за результатами подання таких уточнюючих розрахунків було зменшено податкове зобов`язання (збільшено від`ємне значення) з податку на прибуток або податку на додану вартість за такі звітні (податкові) періоди.