ПОСТАНОВА
Іменем України
18 липня 2019 року
Київ
справа №820/6787/16
адміністративне провадження №К/9901/20311/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 6 червня 2017 року (у складі головуючого судді Мар`єнко Л.М.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді Ральченка І.М., Бершова Г.Є., Катунова В.В.)
у справі №820/6787/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача "Про накладення дисциплінарного стягнення на старшого інспектора взводу забезпечення супроводження ГУНП в Харківський області лейтенанта поліції ОСОБА_1." від 24 жовтня 2016 року №871;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 15 листопада 2016 року №449 о/с "Про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 за пунктом 6/ у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції/ частина перша статті 77 Закону України "Про національну поліцію";
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора взводу забезпечення супроводження ГУНП в Харківський області з 15 листопада 2016 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 6 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року проходив службу в органах Національної поліції України.
5. У вересні 2016 року Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проведено службове розслідування відносно старшого інспектора взводу забезпечення супроводження ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1, за результатами чого складено висновок від 18 жовтня 2016 року, яким встановлено такі обставини.
6. 17 вересня 2016 року о 00 год 30 хв. до чергової частини УОАЗОР ГУНП в Харківській області від чергового Управління патрульної поліції в м. Харків надійшло повідомлення про те, що 16 вересня 2016 року близько 21 год 50 хв. на перехресті вулиць Верхньогіївської та Холодногірської в місті Харкові працівниками патрульної поліції був виявлений автомобіль "VOLKSWAGEN PASSAT" н.з. НОМЕР_1 (в подальшому встановлено, що даний н.з. закріплений за іншим автомобілем ВАЗ-211540 та зареєстрований на ОСОБА_2 ) під керуванням старшого інспектора взводу забезпечення супроводження ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1., який, не виконавши вимоги підпункту 8.7.3 (є) Правил дорожнього руху України, проїхав перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофору, на вимоги працівників поліції зупинитися не реагував, почав прискорюватись. Зупинившись, позивач залишив автомобіль та в подальшому був зупинений працівниками патрульної поліції.
7. За порушення вимог підпункту 8.7.3 (е) (Проїзд на заборонений сигнал світлофору), пункту 2.1 (Відсутність посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу) Правил дорожнього руху України відносно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за частиною другою статті 122, частиною першою статті 126 КУпАП.
8. За порушення пункту 2.5 (Ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння) Правил дорожнього руху України у відношенні позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП.
9. У присутності двох свідків від встановленого законом порядку проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння позивач відмовився.
10. Під час складання вказаних протоколів позивач, перебуваючи в громадському місці, нецензурно виражався відносно працівників патрульної поліції, чим вчинив дрібне хуліганство, у зв`язку з чим у відношенні останнього складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 173 КУпАП.
11. У ході оформлення адміністративних матеріалів позивач кілька разів намагався покинути місце пригоди, не виконував законні вимоги поліцейських, чим вчиняв злісну непокору законним вимогам працівників поліції, у зв`язку з чим у відношенні останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 185 КУпАП.
12. За порушення правил керування транспортним засобом відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за частиною п`ятою статті 121 КУпАП.
13. За порушення пунктів 2.1, 2.5, підпункту 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладання адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, а також складені протоколи про адміністративні правопорушення за частиною п`ятою статті 121, частиною другою статті 122, частиною першою статті 126, частиною першою статті 130, статтею 173 та статтею 185 КУпАП.
14. Вказані обставини підтверджуються поясненнями свідків, що опитані у ході службового розслідування, даними відеозаписів з персональних відеореєстраторів (№ 0101, 0153) працівників патрульної поліції лейтенантів поліції.
15. Отже, за висновками службового розслідування ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, передбачені частинами п`ятою статті 121, частиною другою статті 122, частиною першою статті 126, частиною першою статті 130, статтею 173 та статтею 185 КУпАП, допустив порушення вимог пункту 2.1 (Відсутність посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу), пункту 2.5 (Ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння) та підпункту 8.7.3 (е) (Проїзд на заборонений сигнал світлофору) Правил дорожнього руху України, а також порушив вимоги статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 №3460-ІV, у частині дотримання законодавства, виявлення неповаги до колег по службі та інших громадян, неухильного виконання статутів і наказів начальників, гідного і чесного поводження у позаслужбовий час, необхідності бути прикладом у дотриманні громадського порядку та відповідати нормам професійної та службової етики, статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VІІІ у частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського.
16. За наслідками розслідування 24 жовтня 2016 року №871 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області видано наказ про накладення дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни, що виразилося у вчиненні адміністративних правопорушеннях, передбачених частиною п`ятою статті 121, частиною другою статті 122, частиною першою статті 126, частиною першою статті 130, статтею 173 та статтею 185 КУпАП України, невиконання вимог пунктів 2.1, 2.5, підпункту 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України, порушень вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту України, статті 18 Закону України "Про національну поліції", Присяги поліцейського, яким позивача звільнено з органів Національної поліції України.
17. На підставі вказаного наказу начальником ГУНП в Харківській області прийнято наказ по особовому складу №449о/с від 15 листопада 2016 року, яким звільнено за пунктом 6/ у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції/ частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію" лейтенанта поліції ОСОБА_1, старшого інспектора взводу забезпечення супроводження ГУНП в Харківській області з 15 листопада 2016 року.
18. Вважаючи незаконними зазначені рішення, дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
19. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що службовою перевіркою встановлено вчинення позивачем ряду адміністративних та дисциплінарного правопорушень.
20. Відповідачем дотримано процедуру проведення службового розслідування, за наслідком чого складено висновок, на підставі якого видано спірні накази.
21. Обираючи крайній захід дисциплінарного стягнення (звільнення), відповідачем враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. Позивач у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій. Вважає, що оскаржувані рішення прийняті на підставі висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи.
23. Зазначає про відсутність достатніх та належних доказів порушення позивачем службової дисципліни. Зокрема, вказує, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, що за кермом або в самому автомобілі знаходився позивач, матеріали службового розслідування ґрунтуються на показах поліцейських, які є суперечливими та такими, які не відповідають дійсним обставинам справи.
24. Позивач зазначає, що він не має жодного відношення до автомобіля ("VOLKSWAGEN PASSAT" н.з. НОМЕР_1 ), він не є його власником чи користувачем, він не знаходився у цьому автомобілі, не керував ним, а вийшов зі свого домоволодіння на шум, який виник в результаті погоні за вказаним автомобілем.
25. Також звертає увагу, що пояснення працівників поліції, що містяться у висновку від 18 жовтня 2016 року, є суперечливими та взаємовиключними. Розбіжності стосуються часу вчинення позивачем правопорушень та присутності чи відсутності поліцейських при цьому.
26. Позивач вважає, що судами попередніх інстанцій проігноровано ту обставину, що судовими рішеннями закрито провадження у справах про адміністративне правопорушення за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною першої статті 130, статтями 185 та 173 КУпАП, за порушення яких і було його звільнено.
27. Крім того, звертає увагу, що ні з висновку службового розслідування, ні з оскаржуваних судових рішень не вбачається за можливе дізнатись, які норми права були порушені позивачем та що конкретно стало підставою для його звільнення.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ