ПОСТАНОВА
Іменем України
18 липня 2019 року
Київ
справа №813/6835/14
адміністративне провадження №К/9901/6760/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "ЗІТ" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2015 (судді: Глушко І.В. (головуючий), Большакова О.О., Макарик В.Я.) у справі №813/6835/14 за позовом Приватного підприємства "ЗІТ" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне підприємство "ЗІТ" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.06.2014:
- №0001652204, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 15 565,00 грн;
- №0001642204, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) за основним платежем на суму 28 102,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму7 026,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що господарські операції позивача з контрагентом ПП "Еко-Арт-Буд" мали реальний характер, що підтверджується належно оформленими первинними документами, натомість висновки контролюючого органу про відсутність реальних правових наслідків за господарськими операціями з контрагентом є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2014 позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.
4. Рішення суду обґрунтовано реальністю операцій позивача з його контрагентом, що підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам чинного законодавства.
5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2015 рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову Підприємства відмовлено.
6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність реальних правових наслідків господарських операцій позивача з контрагентом ПП "Еко-Арт-Буд", що підтверджується вироком Сихівського районного суду м.Львова від 12.12.2014 у справі № 464/9922/14-к, яким директора ПП "Еко-Арт-Буд" визнано винним за ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Підприємство подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2015 та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2014.
8. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки №456/13-50-22-04/35186497 від 15.05.2014, оформленого за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності декларування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні розрахунків із ПП "Еко-Арт-Буд" за весь період розрахунків, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п. 135.1, п. 135.2, п. 135.4 ст.135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1-198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення доходу за 2013 рік на суму 115 000,00 грн та завищення витрат за 2013 рік на суму 108 333,00 грн, а також призвело до завищення податкового зобов`язання з ПДВ у липні 2013 року в сумі 23 000 грн, завищення податкового кредиту в липні 2013 року на 66 666,67 грн, заниження ПДВ в липні 2013 року на 28 102,00 грн та завищенні від`ємного значення відображеного в рядку 24 Декларації податку на додану вартість за липень 2013 року в сумі 15 565,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції позивача з ПП "Еко-Арт-Буд" з написання та розробки програмного ядра єдиної точки доступу до геопросторової інформації для створення геопорталу та постачання останнім пристроїв GPS не спричинили настання реальних правових наслідків, що виключає право позивача на формування валових витрат та податкового кредиту за такими господарськими операціями, оскільки у вказаного контрагента відсутній управлінський та технічний персонал, основні фонди, транспортні засоби, що виключає реальне здійснення таким контрагентом господарських операцій із іншими особами. Також контролюючий орган вказує на те, що ПП "Еко-Арт-Буд" фактично не здійснювалося деклароване ним придбання робіт (послуг) та товару (пристроїв GPS) у ТзОВ "Рекламно-виробничий дім "Апхіл", що виключає можливість їх подальшого продажу позивачу. Указані обставини були встановлені податковими органами в ході проведення позапланової перевірки ПП "Еко-Арт-Буд", що оформлено актом №431/22-40/36544979 від 30.10.2013 року, складеним ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, та в ході проведення зустрічної звірки ТзОВ Рекламно-виробничий дім "Апхіл", що оформлено актом про неможливість проведення зустрічної звірки №1367/26-55-22-07/36588639 від 30.09.2013 року, складеним ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області. Окрім того, в акті №456/13-50-22-04/35186497 відповідач посилається на відсутність товарно-транспортних накладних, складених у ході транспортування до позивача пристроїв GPS, як на доказ безтоварності й нереальності таких операцій.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків, контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентом ПП "Еко-Арт-Буд" в межах договорів про виконання робіт (надання послуг)та поставки товару.
В підтвердження реальності господарських операцій з вказаним контрагентом позивачем було надано копії первинних документів, зокрема, договорів, акту здачі-приймання робіт (наданих послуг), видаткової накладної, податкових накладних, банківських платіжних доручень.
Первинні документи від імені контрагента ПП "Еко-Арт-Буд" підписано директором ОСОБА_1 .
Також судом апеляційної інстанції встановлена, наявність вироку Сихівського районного суду м.Львова від 12.12.2014 у справі № 464/9922/14-к, яким ОСОБА_1 (директора ПП "Еко-Арт-Буд"), визнано винним за ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, вказує на їх порушення та порушення норм процесуального права, що полягає у неврахуванні всіх обставин, що мають значення для справи, зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, суд помилково дійшов висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій з контрагентом, оскільки у позивача наявні первинні документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, зазначає про індивідуальну відповідальність платника податків.
11. Контролюючий орган надав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції про правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки господарські операції, за якими позивачем було сформовано витрати та податковий кредит, фактично не були здійснені, а тому просить залишити касаційну скаргу Підприємства без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
12. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
12.1. Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14.
Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
12.2. Підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
12.3. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
12.4. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
12.5. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
12.6. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
12.7. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
13. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
13.1. Стаття 1.
13.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
13.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.