ПОСТАНОВА
Іменем України
17 липня 2019 року
Київ
справа №456/42/16-а
адміністративне провадження №К/9901/2892/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Військової частини А 4324 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 у складі колегії суддів Кузьмича С.М. (головуючого), Гулида Р.М., Улицького В.З. у справі № 456/42/16-а за позовом Військової частини А 4324 до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області ОСОБА_2 про оскарження дій державного виконавця, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Військова частина А 4324 звернулась з адміністративним позовом до державного виконавця Пустомитівського районного управління юстиції ОСОБА_2, в якому просила:
- визнати незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області ОСОБА_2;
- скасувати постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2015 та про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.12.2015 у виконавчому провадженні № 49676062.
2. Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.02.2016 позовні вимоги задоволено.
2.1.Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні адміністративного позову Військової частини А 4324 відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області від 19.03.2012 відкрито виконавче провадження № 31723103 з виконання виконавчого листа, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області від 01.12.2009 № 2а-15/08 про виплату Військовою частиною А 4324 ОСОБА_1 заборгованість у загальній сумі 30 523, 08 грн.
3.2. При видачі виконавчого документа судом було встановлено строк до 14.07.2011 для пред`явлення його до виконання.
3.3. В подальшому, виконавчий лист від 01.12.2009 № 2а-15/08 було повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області від 29.12.2012. Зазначеною постановою також встановлено строк до 29.12.2013 для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.
3.4. Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області ОСОБА_2. від 16.12.2015 відкрито виконавче провадження № 49676062 з виконання виконавчого листа № 2а-15/08 від 01.12.2009, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області від 01.12.2009 про виплату Військовою частиною А 4324 ОСОБА_1 заборгованість у загальній сумі 30 523, 08 грн.
3.5. Після надходження заяви стягувача про повернення виконавчого листа без виконання, державним виконавцем було винесено постанову від 22.12.2015 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 1 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".
3.6. Вважаючи, що державним виконавцем порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження" щодо відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа строк пред`явлення якого сплив, боржник у виконавчому провадженні - Військова частина А 4324 звернулась до суду із вказаним позовом.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на порушення державним виконавцем процедури відкриття виконавчого провадження, оскільки на момент повторного пред`явлення стягувачем виконавчого листа до виконання, закінчився річний строк, наданий Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) протягом якого особа має право звернутись до органів державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду на її користь. Також судом зазначено, що матеріали судової справи не містять інформації про звернення стягувача до суду із заявою про поновлення пропущеного строку на пред`явлення виконавчого документа.
4.1. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, стягувачем у виконавчому провадженні, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, за наслідками розгляду якої судом апеляційної інстанції було скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Так, судом апеляційної інстанції вказано на те, що статтею 23 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок переривання строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, зокрема у разі повернення виконавчого документа стягувачу. Водночас, оскільки в матеріалах справи відсутні докази вчасного отримання стягувачем виконавчого документа після повернення його постановою державного виконавця від 29.12.2012, судом зроблено висновок про те, що на момент повторного пред`явлення виконавчого документа, у державного виконавця були відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивач звернувся до суду із касаційною скаргою, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити без змін постанову суду першої інстанції. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що після повернення виконавчого документа стягувачу у 2012 році, державним виконавцем встановлено строк для повторного пред`явлення, протягом якого стягувачем не було здійснено жодних дій, спрямованих на пред`явлення виконавчого листа. Вказане, на думку позивача, свідчить про пропуск строку на пред`явлення виконавчого документа, і як наслідок незаконність дій державного виконавця.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Конституція України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР.
6.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
6.2. Стаття 129-1. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
7. Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) в редакції чинній, на момент виникнення оскаржуваних правовідносин
7.1. Стаття 1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
7.2. Стаття 11.Обов`язки і права державних виконавців
1). Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
2). Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
7.3. Стаття 22. Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання
1. Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:
1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;