ПОСТАНОВА
Іменем України
17 липня 2019 року
Київ
справа № 825/2023/16
провадження № К/9901/29481/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Куликівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Куликівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду, прийняту 12 січня 2017 року у складі головуючого судді Бородавкіної С. В., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, постановлену 10 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Коротких А. Ю. (головуючий), Ганечко О. М., Літвіна Н. М.
І. Обставини справи
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі також - ГУ Національної поліції в Чернігівській області), Куликівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі також - Куликівський РВ МВС України в Чернігівській області, Куликівський РВ), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
зобов`язати відповідачів обчислити та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації за червень 2009 року, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
2. Свої вимоги мотивував тим, що він проходив службу в УМВС України в Чернігівській області та в червні 2009 року був звільнений зі служби за власним бажанням. Однак, в день звільнення йому не було виплачено індексацію грошового забезпечення за червень 2009 року. Вказаний платіж Куликівським РВ було позивачу перераховано в жовтні 2016 року у виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2016 року. Така тривала невиплата індексації сталася через вину роботодавця, а тому він має право на компенсацію, передбачену Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_2 проходив службу в УМВС України в Чернігівській області і наказом начальника Управління від 11 червня 2009 року № 103 о/с був звільнений з органів МВС в запас Збройних Сил України за п. 64 "ж" (за власним бажанням).
4. В день звільнення відповідачем не було нараховано та виплачено ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за червень 2009 року, у зв`язку із чим ОСОБА_2 звернувся до суду.
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного позову від 09 серпня 2016 року по справі № 825/1866/15-а адміністративний позов ОСОБА_2 було задоволено частково та стягнуто з Куликівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на його користь індексацію грошового забезпечення за червень 2009 року в розмірі 63 грн. 53 коп.
6. Вищевказані кошти були нараховані та виплачені ОСОБА_2 25 жовтня 2016 року, що підтверджується меморіальним ордером № 9.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 12 січня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, позов задовольнив.
7.1. Зобов`язав Куликівський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за червень 2009 року, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
7.2. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Куликівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на користь ОСОБА_2 витрати на надання правової допомоги у розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.
8. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції виходив з того, що у зв`язку із виплатою Куликівським районним відділом управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області ОСОБА_2 індексації за червень 2009 року у жовтні 2016 року, позивач втратив частину отриманого доходу, а тому відповідно до статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" ОСОБА_2 має право на отримання передбаченої Законом компенсації.
9. Крім того, Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 квітня 2017 року, у зв`язку зі смертю позивача, допустив заміну позивача ОСОБА_2 на його правонаступника - ОСОБА_1 .
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
10. Представник відповідача - Куликівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області оскаржив указані рішення в касаційному порядку.
11. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження.
12. 27 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах у порядку підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який ухвалою від 28 лютого 2018 року прийняв її до провадження.
13. Відповідач у касаційній скарзі посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
14. У скарзі відповідач просить рішення судів першої й апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
15. Позивач заперечення на касаційну скаргу не подавав.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ).
18. Відповідно до статті 1 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
19. Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
20. Статтею 3 Закону № 2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
21. Відповідно до статті 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
22. Аналогічні вимоги містяться в Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
23. З аналізу вищенаведеного вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
24. Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі Закон № 1282-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) згідно із нормами статей 1 та 2 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів й послуг. Об`єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.