ПОСТАНОВА
Іменем України
17 липня 2019 року
Київ
справа № 804/1382/16
провадження № К/9901/29925/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,
розглянув у письмовому провадженні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2016 року, прийняту у складі головуючого судді Барановського Р. А., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Лукманової О. М., суддів: Божко Л. А., Кругового О. О.
І. Суть спору
1. У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, (далі - ГУМВС України в Дніпропетровській області), Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області), в якому просив:
1.1. визнати незаконним та скасувати наказ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 06 листопада 2015 року № 485 о/с в частині звільнення у запас Збройних Сил України начальника сектора дільничних інспекторів міліції Самарського районного відділу Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_1 ;
1.2. поновити позивача на посаді начальника сектора дільничних інспекторів міліції Самарського районного відділу Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області;
1.3. зобов`язати ГУНП в Дніпропетровській області розглянути кандидатуру позивача для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" та видати відповідний наказ з цього приводу;
1.4. стягнути з ГУМВС України в Дніпропетровській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 9584,00 грн.;
1.5. стягнути з УМВС України в Дніпропетровській області на його користь заподіяну моральну шкоду у розмірі 2396,00 гривень.
2. В мотивування позову позивач зазначає, що ним 05 листопада 2015 року подано на ім`я начальника ГУМВС України в Дніпропетровській області рапорт про звільнення з міліції, у зв`язку з переведенням на службу до Національної поліції України.
2.1. Однак, 06 листопада 2015 року ГУМВС України в Дніпропетровській області видано наказ № 485 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено з 06 листопада 2015 року з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114), через скорочення штатів.
2.2. Вказує, що ГУМВС України в Дніпропетровській області, звільняючи за скороченням штатів, не вчинено заходів для забезпечення працевлаштування на службі в органах внутрішніх справ України при скороченні штатів, яке відбулось внаслідок ліквідації одного органу внутрішніх справ та створення іншого органу.
2.3. Позивач стверджує, що, індивідуально не попередивши про звільнення та не запропонувавши йому продовжувати службу на іншій посаді, відповідачем порушено норми діючого законодавства України щодо можливості подальшого використання позивача на службі в органах внутрішніх справ України.
2.4. Вважаючи дії ГУМВС України в Дніпропетровській області незаконними, ОСОБА_1 з метою захисту своїх прав звернувсь до суду з вимогою про скасування наказу щодо його звільнення.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1, починаючи з березня 2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ на різних посадах, останню з яких обіймав посаду начальника сектора дільничних інспекторів міліції Самарського районного відділу Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області, маючи спеціальне звання капітана міліції.
4. Відповідно до наказу ГУМВС України в Одеській області від 06 листопада 2015 року № 485 о/с позивача звільнено із займаної посади у запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" Положення № 114, через скорочення штатів.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
5. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, в позові відмовлено.
6. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що, приймаючи наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади та з органів внутрішніх справ, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та законами України, оскільки внаслідок організаційно-штатних заходів у відповідача відбулось скорочення штатів. Крім того відсутні докази того, що позивач виявив бажання проходити службу в органах поліції, що, відповідно до пункту 10 Розділу XI Закону України № 580-VIІI виключає можливість автоматичного переведення працівника міліції на службу в поліцію та є підставою для його звільнення з органів внутрішніх справ за скороченням штатів, а тому спірний наказ прийнято відповідачем правомірно та обґрунтовано, і він скасуванню не підлягає.
7. Зазначена позиція була підтримана і Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.
IV. Касаційне оскарження
8. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
9. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судами попередніх інстанцій неправомірних дій відповідачів, які полягають у незаконному звільненні через скорочення штатів 06 листопада 2015 року, чим позбавлено можливості реалізувати законне право на подальше проходження служби в поліції. Крім того при вирішенні питання щодо звільнення за скороченням штату начальник органу прямо зобов`язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, що звільняється, проте відсутні докази щодо пропонування позивачу будь-яких посад.
10. Водночас ГУМВС України в Дніпропетровській області у запереченні вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
11. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
12. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
13. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
14. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулюється Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію", в редакції чинній на момент виникнення правовідносин.
17. Так, відповідно до статті 18 вказаного Закону, порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням № 114, згідно з пунктом 8 якого дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема у зв`язку зі скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.