ПОСТАНОВА
Іменем України
17 липня 2019 року
Київ
справа №823/5365/15
адміністративне провадження №К/9901/12893/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 823/5365/15
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року (головуючий суддя - Гаврилюк В.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року (головуючий суддя - Міщук М.С., судді: Бєлова Л.В., Гром Л.М.)
І. Суть спору
1. Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с від 06.11.2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, капітана міліції ОСОБА_1 ; зобов`язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області поновити ОСОБА_1 на посаду, яку вона обіймала на момент звільнення в Золотоніському МВ (з обслуговуванням м. Золотоноша та Золотоніського району) УМВС України в Черкаській області; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області призначити ОСОБА_1 в порядку переведення, на рівнозначну посаду в Золотоніському відділі поліції ГУНП в Черкаській області відповідно до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" та видати з цього приводу відповідний наказ; стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь позивача 20000,00 грн. завданої моральної шкоди.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що її звільнення з органів внутрішніх справ є незаконним, оскільки на момент звільнення позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку, а чинне законодавство в такому випадку допускає звільнення лише з обов`язковим працевлаштуванням.
2.1. Крім того, позивач стверджує, що наказ про її звільнення підписаний не уповноваженою на це особою, а саме: головою ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, тоді як відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України правом на звільнення осіб з органів внутрішніх справ наділений, зокрема, начальник управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області.
2.2. Також позивач вказує, що внаслідок незаконного звільнення їй була завдана моральна шкода у зв`язку із звільненням з роботи, яка полягає в тому, що зі сторони відповідача грубо порушено конституційне право позивача на роботу як жінки, як матері малолітньої дитини та зазнала гіпертонічного кризу, а відтак змушена була звернутися за медичною допомогою до місцевих лікарів.
2.3. Враховуючи викладене вище, позивач вважає наказ про звільнення незаконним, а тому звернулась до суду з метою захисту своїх прав.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Позивач прийнята на службу в органи внутрішніх справ згідно наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 2208 о/с від 27.02.2006. 3.1. Наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 153 о/с від 12.07.2013 позивач призначена на посаду інспектора штабу Золотоніського МВ (з обслуговування м. Золотоноша та Золотоніського району) УМВС.
3.2. В подальшому, наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 297 о/с від 12.09.2014 позивачеві надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку з 30.08.2014 по 03.07.2017.
3.3. Наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с від 06.11.2015 позивача звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 "Г" (через скорочення штатів) Положення. Підставою для прийняття такого наказу зазначено Закон України "Про Національну поліцію".
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року позов задоволено частково.
4.1. Визнано незаконним та скасовано наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № 312 о/с від 06.11.2015 в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Зобов`язано управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області вирішити питання щодо обов`язкового працевлаштування ОСОБА_1 . В задоволенні решти вимог відмовлено.
4.3. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, приймаючи спірний наказ, не врахувало положень чинного законодавства, яке регулює питання обмеження на звільнення працівників, а також того, що позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та при цьому не була працевлаштована.
4.4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог та прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
IV. Касаційне оскарження
5. У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити даний позов.
6. Свої вимоги обґрунтовує, зокрема, тим, що судами попередніх інстанцій не враховано того, що позивач неодноразово в письмовій формі зверталась до керівництва управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області з приводу наявності у неї бажання проходження служби в поліції, однак останнім не було прийнято рішення за вказаними заявами та не проведено в обов`язковому порядку її працевлаштування, не запропоновано їй іншої посади, не перевірено можливість проходження нею подальшої служби. На думку позивача, суди не з`ясували того, що спірний наказ прийнято не уповноваженою посадовою особою та на підставі положень Закону України "Про Національну поліцію" до набрання ним чинності.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
7. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
8. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
9. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
11. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулюється Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію", в редакції чинній на момент виникнення правовідносин.
13. Так, відповідно до статті 18 вказаного Закону, порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням № 114, згідно з пунктом 8 якого дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема у зв`язку зі скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.
14. За приписами пункту 64 "г" Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
15. Водночас, на момент розгляду цієї справи Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" втратив чинність та вступив у дію Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ "Про Національну поліцію".
16. Відповідно до пункту 1 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію", останній набирає чинності через три місяці з дня наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) частини сьомої статті 15 та частини п`ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.
17. Закон України "Про Національну поліцію" опублікований в газеті Голос України 06 серпня 2015 року за № 141-142, набрав чинності 07 листопада 2015 року.
18. Враховуючи викладене, пункти 1, 2, 3, 7- 13, 15, 17- 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону набирають чинності з 07 серпня 2015 року.
19. Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію", з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
20. Пунктами 9, 10, 11 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону, можуть були прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або неприйняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.