ПОСТАНОВА
Іменем України
16 липня 2019 року
Київ
справа №826/810/15
адміністративне провадження №К/9901/9424/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2015 (суддя - Данилишин В.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 (головуючий суддя - Файдюк В.В., судді: Чаку Є.В., Мєзєнцев Є.А.)
у справі № 826/810/15 за позовом Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Київхліб" "Хлібокомбінат №10" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства "Київхліб" "Хлібокомбінат №10" (далі - ДП ПАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат №10") звернулось Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві) від 01.09.2014 №0009952203 та №0009962203.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2015, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 139, 198 Податкового кодексу України, статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідач зазначає, що враховуючи податкову інформацію щодо постачальників ДП ПАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат №10", а також вимоги законодавчих норм, надані позивачем первинні документи за наслідками спірних господарських операцій складені з порушенням, у зв`язку з чим не підтверджено факт здійснення таких господарських операцій та відсутні підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та валових витрат вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ДП ПАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат №10" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку ДП ПАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат №10", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01.07.2012 по 31.07.2014, валютного та іншого законодавства за період із 01.07.2012 по 31.07.2014, про що складено акт від 07.08.2014 № 876/26-54-22-03/05583816.
За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, чим занижено податок на прибуток в розмірі 469425,00 грн.; пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, чим занижено податок на додану вартість в розмірі 2327654,00 грн., у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей у ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Укрснаб-Агро", з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій належним чином оформленими первинними документами.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на акт Хмільницької ОДПІ від 27.03.2014 №17/17-2652908039 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки суб`єкта підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов`язання та податкового кредиту за період з 01.10.2013 по 31.10.2013", згідно якого не встановлено факту передачі товару ТОВ "Мірада Плюс" до ФОП ОСОБА_1, а від ФОП ОСОБА_1 до ТОВ "Агротрейд Продукт" та ДП ПАТ "Київхліб" Хлібокомбінат №10, в зв`язку з відсутністю підтверджуючих первинних бухгалтерських документів, що свідчать про прийом-передачу товару та документів на транспортування; не встановлено факту вантажно-розвантажувальних операцій; акт Броварської ГУ Міндоходів у Київській області від 25.03.2014 №182/10-06-22-02/38564520 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Укрснаб-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Вторметекспорт", ТОВ "Агроснаб Трейдис", ТОВ "Світанок-1", ТОВ "Альянс Хліборобів", ТОВ "Широкі Лани", ПАТФ "Баратівське" та від 10.02.2014 № 96/22-02/38564520 "Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "УКРСНАБ-АГРО" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Вторметекспорт", ТОВ "Широкі Лани", ТОВ "Гривіта" відповідно до яких товариство не надало сертифікати якості, складські документи, договори зберігання зерна, а також документи та пояснення стосовно транспортування товару.
На підставі акту перевірки, 01.09.2014 відповідачем прийнято оскаржувані рішення № 0009952203, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 2327654,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1163827,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0009962203, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 469425,00 грн. за основним платежем та у розмірі 234712,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарські операції по придбанню позивачем товарно-матеріальних цінностей у спірних контрагентів є реальними, фактично відбулися, у зв`язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.