ПОСТАНОВА
Іменем України
17 липня 2019 року
Київ
справа №524/832/17
адміністративне провадження №К/9901/23762/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 524/832/17
за позовом ОСОБА_1
до Поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Вареник Юрія Володимирович, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Тацій Л.В., суддів: Григорова А.М., Подобайло З.Г.),
ВСТАНОВИВ :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся в суд з позовом до Поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Вареник Юрія Володимирович, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив:
1.1. визнати протиправною та скасувати постанову серії АА №097507, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.183 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на думку позивача, відповідачем протиправно винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.183 КУпАП.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 16 червня 2017 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області вирішив:
3.1. у задоволенні позову - відмовити.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Суд першої інстанції зазначив, що посилання позивача на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення мав здійснюватися виключно за місцезнаходженням органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення, а не на місці його вчинення - є безпідставними.
Крім того, рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем доведено правомірність свого рішення.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосувати адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 17 жовтня 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:
5.1. апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 червня 2017 року по справі № 524/832/17 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Вареник Юрія Володимировича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- задовольнити.
Скасувати постанову від 20 січня 2017 року серії АА №097507 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.
6. Апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Апеляційний суд зазначив, що відповідачем, всупереч положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, не проведено дій по розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених приписами ст. ст. 278, 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Окрім того, суд апеляційної інстанції наголосив, що відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної, допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров`я.
Проте, за повідомленням позивача про те, що він замерз та потребує допомоги, відповідачем не здійснено перевірку та не встановлено обставин, не вжито заходів.
Відповідач, не перевіривши та не надавши оцінки обставинам, які зумовили позивача зателефонувати до лінії " 102", не пересвідчившись про стан здоров`я позивача, тобто не вивчивши фактичні обставини справи, а також, як встановлено судом, порушивши процедуру, притягнув позивача до адміністративної відповідальності.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача ним виконані вимоги ст. ст. 268, 280 КУпАП, у зв`язку з чим прийшов до висновку, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що і було підставою для її скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. У листопаді 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції, яка 15 лютого 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.
11. У касаційній скарзі відповідач просить:
11.1. скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року;
11.2. постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 червня 2017 року залишити в силі.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
12.1. Відповідач у касаційній скарзі посилається на те, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому таке рішення є незаконним.
Скаржник зазначає, що позивач дійсно вчинив правопорушення відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 183 КУпАП.
Скаржник вважає, що судом першої інстанції надана об`єктивна оцінка дій відповідача та дій позивача, в повному обсязі досліджені письмові та усні пояснення сторін, що призвело до правильного вирішення справи.
Крім того, суд першої інстанції дійшов до вірних висновків про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосувати адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.
Враховуючи викладене Управління вважає, що судом апеляційної інстанцій при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до винесення невірного рішення.
13. Позивач надіслав до суду заяву, в якій, просив розглядати справу за його відсутністю та зазначив, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови серії АА №097507 від 20 січня 2017 року о 04 год. 50 хв. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик до поліції.
15. Судом апеляційної інстанції встановлено, що після здійснення виклику на номер " 102", за місцем перебування позивача, яке він повідомив оператору прибули працівники патрульної поліції.
15.1. Суд першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що за результатами дослідження аудиозапису телефонної розмови по спецлінії " 102" ГУНП в Полтавській області, ним встановлено, що з номеру телефону НОМЕР_1 ОСОБА_1 повідомив про вчинення правопорушення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на запитання оператора, чи викликає він поліцію, особа, що здійснив дзвінок повідомив, що йому потрібна допомога, у зв`язку з тим, що він замерз.
16. Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 грн., про що винесена відповідачем постанова у справі про адміністративне правопорушення від 20 січня 2017 року.
17. Вважаючи вказану постанову незаконною, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду. позивач звернувся в суд за захистом свого порушеного права.