ПОСТАНОВА
Іменем України
18 липня 2019 року
Київ
справа №822/1483/18
адміністративне провадження №К/9901/62712/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., судді Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Громадської організації "Відродження-2015 РН" до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення компенсації за касаційною скаргою Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у складі судді Гнап Д.Д. від 14 червня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Драчук Т.О., Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. від 29 серпня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року Громадська організація "Відродження-2015 РН" (далі також - позивач, ГО "Відродження-2015 РН") звернулась до суду з позовом до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, у якому просила стягнути компенсацію заробітної плати за жовтень 2017 року - квітень 2018 року у сумі 39 581,06 грн., що виплачена ГО "Відродження-2015 РН" ОСОБА_1 (особа з інвалідністю) за період роботи з жовтня 2017 року по квітень 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є громадською, неприбутковою, організацією, яка об`єднує вимушених переселенців - осіб з інвалідністю зі сходу Донецької, Луганської областей, АР Крим. 03 травня 2017 року на роботу в Громадську організацію "Відродження - 2015 РН" була прийнята внутрішньо переміщена особа з інвалідністю ІІІ групи ОСОБА_1 на посаду діловода.
З жовтня 2017 року відповідач відмовляється виконувати законні вимоги ГО "Відродження-2015 РН" та не компенсує понесені витрати по виплаченій заробітній платі ОСОБА_1 за період роботи з жовтня 2017 року по квітень 2018 року, мотивуючи відсутністю коштів на відповідні видатки.
Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують передбачене чинним законодавством право роботодавця - громадської організації "Відродження-2015 РН" на отримання компенсації витрат на оплату праці особам з інвалідністю.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на користь громадської організації "Відродження-2015 РН" компенсацію заробітної плати за жовтень 2017 року - квітень 2018 року у сумі 39 581,06 грн, стягнуто на користь ГО "Відродження-2015 РН" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року змінено абзац другий резолютивної частини рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року та викладено його наступним чином: "Визнати протиправною бездіяльність Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо відмови у компенсації громадській організації "Відродження-2015 РН" коштів на оплату праці ОСОБА_1 ", в решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року залишено без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не заперечував право ГО "Відродження-2015 РН" щодо отримання компенсації витрат на оплату праці внутрішньо переміщеної особи - особи з інвалідністю ІІІ групи ОСОБА_1, пояснюючи неможливістть виплати компенсації відсутністю коштів у Паспорті бюджетної програми на 2017 рік та Паспорті бюджетної програми на 2018 рік. Суди зазначили, що відсутність у відповідача відповідних асигнувань не позбавляє позивача права вимагати компенсації таких виплат.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року, зміненого постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 01 жовтня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року у справі № 822/1483/18 за позовом Громадської організації "Відродження-2015 РН" до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення компенсації.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Верховного Суду Желєзного І.В.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу від 24 травня 2017 №3/к позивачем працевлаштована внутрішньо переміщена особа - особа з інвалідністю ІІІ групи ОСОБА_1 на посаду діловода з посадовим окладом 3500,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача з заявою від 05 лютого 2018 року № 4 про відшкодування компенсації заробітної плати працевлаштованій особі з інвалідністю - внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 за жовтень - грудень 2017 року.
Листом від 07 лютого 2018 року № 03/101 відповідач повідомив позивача про те, що у Паспорті бюджетної програми на 2017 рік напрямок використання бюджетних коштів стосовно виплати компенсації роботодавцю, який працевлаштовує осіб з інвалідністю - переселенців відсутній. Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів неодноразово зверталось до головного розпорядника бюджетних коштів для вирішення питання щодо виплати вказаної компенсації, але станом на 07 лютого 2018 року відповідей не отримало.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що у Паспорті бюджетної програми на 2017 рік та Паспорті бюджетної програми на 2018 рік описаний позивачем напрямок використання бюджетних коштів відсутній. Скаржник зазначає, що Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів неодноразово зверталося з листами до головного розпорядника бюджетних коштів - Фонду соціального захисту інвалідів щодо надання роз`яснень по вказаному питанню, а також про виділення коштів на вказану компенсацію. На вказані листи надходила відповідь про те, що кошти Фонду, що обліковуються у загальному та спеціальному фондах державного бюджету мають чітке цільове спрямування, тому надання Фондом вказаної у позовній заяві компенсації роботодавцям можливе після внесення відповідних змін до нормативно-правових актів стосовно розширення напрямків використання сум адміністративно-господарських санкцій та пені.
Від Громадської організації "Відродження-2015 РН" надійшли заперечення на касаційну скаргу Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, у яких вказує на безпідставність вимог касаційної скарги та законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Згідно з статтею 24-1 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що заходи сприяння зайнятості запроваджуються для внутрішньо переміщених осіб з числа зареєстрованих безробітних. До заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб, які працевлаштовуються за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, зазначених у частині першій цієї статті, належить, зокрема: компенсація витрат роботодавця на оплату праці (але не вище середнього рівня заробітної плати, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць) за працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб на умовах строкових трудових договорів тривалістю не більше шести календарних місяців, за умови збереження гарантій зайнятості такої особи протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у два рази.