Постанова
Іменем України
15 липня 2019 року
м. Київ
справа № 761/5500/16-ц
провадження № 61-26104св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач-1 - публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк",
представники відповідача-1: Жбадинський Олександр Михайлович, Полякова Інна Юріївна, Бурихайло Тетяна Петрівна, Давидюк Ірина Андріївна,
відповідач-2 - публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк",
представник відповідача-2 - Салюк Майя Іванівна,
треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Кравець В. А., Кулікової С. В. від 30 жовтня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (долі - ПАТ "Альфа-Банк") та публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк") про визнання недійсним договору в частині передачі кредитних зобов`язань.
Позов мотивований тим, що 27 грудня 2006 року між позивачем та закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (правонаступником якого є ПАТ "Промінвестбанк") укладено кредитний договір № 238-06/КР, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 60 000,00 доларів США строком до 26 грудня 2016 року із сплатою за користування кредитом 12,00 % річних, на добудову та облаштування об`єкта незавершеного будівництва - житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Цього ж дня для забезпечення вимог банку між закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (правонаступником якого є ПАТ "Промінвестбанк"), ОСОБА_1 та ОСОБА_6 укладено іпотечний договір №179-06/3.
17 грудня 2012 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ПАТ "Промінвестбанк" укладено договір відступлення прав вимоги, зокрема, й за вказаними вище договорами № 238-06/КР та №179-06/3 від 27 грудня 2006 року.
Позивач вважав, що договір відступлення прав вимоги є недійсним, оскільки при його підписанні фактично здійснювалася купівля-продаж кредитних договорів в іноземній валюті, що заборонено законодавством та вчинено даний правочин при відсутності відповідного дозволу на право здійснення такої валютної операції; йому не направлено спільне повідомлення про відступлення прав вимоги, належним чином не повідомлено про зміну всіх реквізитів отримувача коштів та не направлено пропозиції про підписання додаткової угоди до договору про іпотечний кредит №238-06/КР від 27 грудня 2006 року, що є невід`ємною частиною договору при зміні сторін в зобов`язанні.
З огляду на вказане позивач просив суд визнати недійсним договір відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року, укладений між ПАТ "Альфа-Банк" та ПАТ "Промінвестбанк" в частині передачі кредитних зобов`язань за договором про іпотечний кредит №238-069/КР від 27 грудня 2006 року, укладеного між закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (правонаступником якого є ПАТ "Промінвестбанк") та ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним договір відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року, укладений між ПАТ "Альфа-Банк" та ПАТ "Промінвестбанк" в частині передачі кредитних зобов`язань за договором про іпотечний кредит №238-069/КР від 27 грудня 2006 року, укладеним між закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (правонаступник якого є ПАТ "Промінвестбанк") та ОСОБА_1 Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачі ПАТ "Альфа-Банк" та ПАТ "Промінвестбанк" відповідно до Генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій мали право проводити тільки факторингові операції, відповідно до вимог глави 73 Факторинг ЦК України, а тому врахувавши, що позивача не було належним чином повідомлено про укладення договору відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року, тобто була відсутня згода боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, дійшов висновку, що вказані обставини є підставою для визнання договору недійсним.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року апеляційні скарги ПАТ "Альфа-Банк" та ПАТ "Промінвестбанк" задоволено, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що укладений між ПАТ "Альфа-Банк" та ПАТ "Промінвестбанк" договір відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року відповідає вимогам закону та не порушує права позивача, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У січні 2018 року ПАТ "Альфа-Банк" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило касаційну скаргу відхилити і залишити рішення апеляційного суду без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 761/5500/16-ц (2/761/510/2017) з Шевченківського районного суду м. Києва.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, дослідивши всі докази, дійшов правильного висновку, що всупереч вимогам чинного законодавства України при підписанні договору відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року фактично здійснилась купівля-продаж кредитних договорів в іноземній валюті, що прямо заборонено законодавством та вчинено даний правочин при відсутності відповідного дозволу (ліцензії) на право здійснення такої валютної операції. При цьому апеляційним судом не взято до уваги істотні умови договору про іпотечний кредит № 238-06/КР від 27 грудня 2006 року, іпотечного договору № 179-06/3 від 27 грудня 2006 року та самого договору про відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року, та не враховано вимоги чинного законодавства. Крім того, відповідачі своєчасно не направили позивачу спільне повідомлення про відступлення права вимоги, належним чином не повідомили його про зміну всіх реквізитів отримувача коштів по виконанню умов кредитного договору, не направили пропозиції про підписання додаткової угоди до договору.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що договір купівлі-продажу прав вимоги від 17 грудня 2012 року, укладений між ПАТ "Альфа-Банк" та ПАТ "Промінвестбанк" по своїй суті є договором відступлення права вимоги (цесії). Договір факторингу між відповідачами не укладався, і позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав оспорюваним договором, стороною якого він не був.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 27 грудня 2006 року між позивачем та закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (правонаступником якого є ПАТ "Промінвестбанк") укладено договір про іпотечний кредит № 238-06/КР, згідно якого банк надав позичальнику кредит у сумі 60000,00 доларів США строком до 26 грудня 2016 року із сплатою за користування кредитом 12,00 % річних на добудову та облаштування об`єкта незавершеного будівництва - житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Цього ж дня, 27 грудня 2006 року для забезпечення вимог банку, що випливають з договору про іпотечний кредит №238-06/КР від 27 грудня 2006 року, між закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено іпотечний договір № 179-06/3.
Відповідно пункту 1.4 договору співвласниками предмету іпотеки є дружина боржника ОСОБА_6 та син іпотекодавця - майнового поручителя ОСОБА_6 - ОСОБА_8
17 грудня 2012 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ПАТ "Промінвестбанк" було укладено договір відступлення прав вимоги, згідно з яким на умовах встановлених цим договором первісний кредитор передає (відступає), а новий кредитор приймає кредитний портфель та зобов`язується сплатити первісному кредитору грошову винагороду (ціну продажу) на умовах визначених цим договором, зокрема, й щодо вказаних вище кредитного договору № 238-06/КР від 27 грудня 2006 року та договору іпотеки № 179-06/3 від 27 грудня 2006 року.
Також судами установлено, що ПАТ "Альфа-Банк" зверталося до позивача з вимогою про дострокове повернення кредиту, в якій повідомляло про відступлення прав вимог за кредитним договором, а також у зв`язку із утворенням заборгованості зверталося до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.